ІНТОНАЦІЙНО-ОБРАЗНА СФЕРА ЦИКЛУ „СІМ РАННІХ ПІСЕНЬ“ А. БЕРГА: ПРОБЛЕМИ ВОКАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ТА ХУДОЖНЬОГО ТРАКТУВАННЯ
Анотація
Метою даного дослідження є комплексне музикознавче осмислення інтонаційно-образної сфери циклу „Сім ранніх пісень“ А. Берга як цілісного художнього феномену, що сформувався на межі пізньоромантичної традиції та модерністського мислення, зокрема виявлення принципів інтонаційної організації, особливостей структурно-композиційної побудови та специфіки взаємодії музики і поетичного тексту, а також визначення виконавських проблем, пов’язаних із інтерпретацією вокальної партії в умовах складної хроматизованої музичної мови. Методоло- гічну основу дослідження становить комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує інтонаційно-семантичний, структурно-композиційний, жанрово-типологічний та тексто-музичний аналіз. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні цілісного аналізу циклу „Сім ранніх пісень“ А. Берга як інтегральної інтонаційно-семантичної системи, що раніше не отримала достатнього висвітлення у вітчизняному музикознавстві. У роботі уточнюється роль інтонації як центральної категорії, що поєднує виражальну та формотворчу функції в умовах переходу від тональної до атональної організації музичного матеріалу. Обґрунтовується положення про те, що вокальна партія в даному циклі виступає як особливий тип музичного мовлення, що поєднує спів і декламацію, і вимагає специфічного виконавського підходу. Висновки. Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що цикл „Сім ранніх пісень“ А. Берга постає не лише як ранній етап творчості композитора, але як важливий осередок формування його індивідуального стилю, у якому вже окреслюються ключові риси подальшого музичного мислення. У цьому творі відбувається тонке переплетення пізньоромантичної традиції з новими інтонаційними принципами, що поступово ведуть до модерністської трансформації музичної мови. Саме тому цикл сприймається не як сукупність окремих вокальних мініатюр, а як цілісний художній організм, внутрішня єдність якого формується через систему глибинних інтонаційних і семантичних зв’язків. Інтонаційна організація циклу відіграє визначальну роль у його формотворенні. Інтонація тут виступає не лише як засіб виразності, але як основний принцип структурної єдності, що об’єднує окремі частини в єдине смислове поле.
Посилання
University Press, 1991. 156 p.
2. DeVoto M. Berg the Composer of Songs. The Berg Companion. Ed. by Douglas Jarman. London: Macmillan Press, 1989. P. 35–66.
[in English].
3. Headlam D. J. The Music of Alban Berg. New Haven; London: Yale University Press, 1996. xi, 460 p. [in English].
4. Jarman D. The Music of Alban Berg. Berkeley; Los Angeles: University of California Press, 1979. xii, 266 p. [in English].
5. Jarman D. The Berg Companion. London: Macmillan Press, 1989. xii, 301 p. [in English].
6. Pople A. The Cambridge Companion to Berg. Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1997. xv, 304 p. [in English].
7. Perle G. Serial Composition and Atonality: An Introduction to the Music of Schoenberg, Berg, and Webern. 6th ed. Berkeley; Los Angeles; Oxford: University of California Press, 1991. 178 p. [in English].
8. Simms B. R. Alban Berg: A Guide to Research. New York; London: Garland Publishing, 1996. 293 p. [in English].
