ДУХОВНО-ЕТИЧНІ НАСТАНОВИ МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ ДЖ. ВЕРДІ В РІЧИЩІ ІДЕЙ РИСОРДЖИМЕНТО
Анотація
Мета роботи – виявлення духовно-етичних та релігійних настанов оперної спадщини Дж. Верді в контексті світобачення композитора та біблійної складової італійської культури доби Рисорджименто. Методологія роботи ґрунтується на засадах інтонаційного, жанрово-стильового, культурологічного та аналітико-музикознавчого методів дослідження. Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що враховує не тільки жанрово-драматургічну специфіку оперної творчості Дж. Верді, але й її духовно-містеріальний контекст, скорегований з релігійними шуканнями італійської культури доби Рисорджи- менто. Висновки. Музичний театр Дж. Верді є уособленням, з одного боку, творчого генію видатного італійського митця, з іншого – був сформований на тлі соціально-історичних та релігійних ідей італійської культури доби Рисорджименто, в межах якої оперний жанр виступав як один з найпотужніших засобів єднання італійської нації. Високий духовно-етичний тонус опер композитора також несе на собі відбиток і його особистого релігійного світобачення. Оперна спадщина Дж. Верді, що характеризується образно-змістовним багатством, повною мірою увібрала в себе й духовно-релігійні шукання свого часу, відзначеного оригінальною взаємодією між містеріально-ідеалістичним початком та творчою індивідуальністю романтичного митця. Значна кількість опер Дж. Верді являє собою за зовнішніми показниками світські музично-психологічні драми реалістичного спрямування. В той же час у більшості його творів присутні образно-змістовні елементи, що зближують їх з типологічними ознаками містерії. Серед таких – протистояння добра і зла, жертовність, мотиви спокутування, духовного катарсичного преображення позитивних героїв, наявність релігійних персонажів, «біблійний історизм» тощо. В ранній період творчості Дж. Верді звертання до такого роду тем стимулювалося також апелюванням до біблійних першоджерел. В зрілій оперній спадщині композитора духовна спрямованість оперного оповідання доповнюється
домінантною роллю теми Кохання, що в межах романтичного мистецтва набуває сакрально-містеріального «звучання».
Посилання
2. Бурцев М. В. Християнські образи в оперній творчості європейських композиторів XIX століття. Аспекти історичного музикознавства. 2023. Вип. ХХХ. С. 69-86.
3. Варварцев М. Між музикою і політикою: опери Верді і Україна (XIX ст.). Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки. 2015. Вип. 24. С. 109-125.
4. Вербецька-Шокот І. Деякі тенденції розвитку реквієму XIX сторіччя та їх вплив на Requiem Джузеппе Верді. Вісник ХДАДМ. 2011. № 5. С. 161-164.
5. Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1997. 320 с.
6. Епоха Рісорджіменто в історії та культурі Італії = L`eta del Risorgimento nella storia e nella cultura italiana: колект. монографія / [Варварцев М. М. та ін.]; за заг. ред. проф. Ю. С. Сабадаш. Маріуполь: МДУ, 2018. 271 с.
7. Єфіменко А. Верді, католицька церква і сучасні рецепції опери «Дон Карлос». Українська музика. 2014. Число 1. С. 58-72.
8. Закрасняна Ж. Розвиток вокальної майстерності співака (на прикладі творів Джузеппе Верді). Імідж сучасного педагога. 2020. № 2. С. 101-104.
9. Іванова І. Л., Куколь Г. В., Черкашина М. Р. Історія опери: Західна Європа XVII–ХІХ століття: навчальний посібник / За ред. М. Р. Черкашиної. Київ: Заповіт, 1998. 384 с.
10. Історія культури Італії: навчальний посібник / Ю. С. Сабадаш, Ю. М. Нікольченко, С. П. Пахоменко – 2-е вид. виправ. та доп. Київ: Ліра–К, 2021. 228 с.
11. Маклюк Д. М. Концепції баритонових партій опер Дж. Верді: традиції та сучасний контекст. Культура України. Серія: Мистецтвознавство. 2016. Вип. 54. С. 160-171.
12. Муравська О. В. Містеріальні настанови музичного театру Європи Нового часу. Contemporary Ukrainian Musicology in the Context of Culture: Value Interactions: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2025. С. 87-109.
13. Муравська О. В. Німецька траурна погребальна музика лютеранської традиції як феномен європейської культури XVII – XX століть: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2004. 16 с.
14. Пахльовська О. «Вірте і переможете!»: доба Рісорджіменто і творчість Алессандро Мандзоні. Епоха Рісорджіменто в історії та культурі Італії = L`eta del Risorgimento nella storia e nella cultura italiana: колект. монографія / [Варварцев М. М. та ін.]; за заг. ред. проф. Ю. С. Сабадаш. Маріуполь: МДУ, 2018. С. 109-139.
15. Рощенко О. Г. «Отелло» Дж. Верді – А. Бойто як гра у шахи. Аспекти історичного музикознавства. 2022. Вип. 29. С. 68-90.
16. Сабадаш Ю. Рісорджіменто: гуманізм національно-визвольного демократичного руху. Епоха Рісорджіменто в історії та культурі Італії = L`eta del Risorgimento nella storia e nella cultura italiana: колект. монографія / [Варварцев М. М. та ін.]; за заг. ред. проф. Ю. С. Сабадаш. Маріуполь: МДУ, 2018. С. 4-30.
17. Татарнікова А. А. Алілуйна парадигма європейської культури і музики (від готики до сучасності): монографія. Одеса: Астропринт, 2020. 344 с.
18. Туркевич В. Опера «Набукко» Джузеппе Верді як кульмінація Рисорджименто першої половини ХІХ століття. Київ: «АС», 1993. 16 с.
19. Цебрій І. В. Філософія Рисорджименто в творчості Джузеппе Верді. Філософські обрії. 2016. Вип. 36. С. 153-160.
20. Adetu Edith Georgiana. Hermeneutics of Religious Symbolism in the Opera Giovanna d’Arco – Giuseppe Verdi. International Journal of Music and Performing Arts. 2020. Vol. 8. No. 2. Pp. 5-11.
21. Budden J. The Operas of Verdi. Volume 1: From Oberto to Rigoletto. Clarendon Press, 1992. 538 p.
22. Budden J. The Operas of Verdi. Volume 2: From il Trovatore to La Forza del destino. Clarendon Press, 1992. 542 p.
23. Budden J. The Operas of Verdi. Volume 3: From Don Carlos to Falstaff. Clarendon Press, 1992. 550 p.
24. Conrad P. Verdi and / or Wagner: Two Men, Two Worlds, Two Centuries. Thames and Hudson, 2011. 577 p.
25. Gossett Ph. Guiseppe Verdi and the Italian Risorgimento. Studia Musicologica. 2011. № 52 (1-4). Pp. 241-257.
26. Kimbell D.R.B. Verdi in the Age of Italian Romanticism. Cambridge: Cambridge University Press, 1981. 720 р.
27. Martin G. W. Aspects of Verdi. New York: Dodd, Mead, 1988. 304 р.
28. Noske F. Ritual scenes in Verdi’s operas. Music & Letters. 1973. Vol. 5 (4). P. 415–439.
29. Rosen D. Verdi: Requiem. Cambridge University Press, 2010. 155 p.
30. Schweikert Uwe. Quattro pezzi sacri. Verdi Handbuch. Kassel: Bärenreiter Stuttgart und Weimar: Metzler 2001. S. 504-508.
31. The Cambridge Verdi Encyclopedia / edited by Roberta Montemorra Marvin. Cambridge University Press, 2014. 614 p.
32. Walker F. The Man Verdi. University of Chicago Press, 2016. 544 p.
