СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ТА ХУДОЖНЬО- СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХОРОВОЇ КАНТАТИ В КИТАЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ: ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОДЕЛІ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ФОРМИ
Анотація
Метою дослідження є комплексне музикознавче осмислення китайської хорової кантати як специфічного жанрового феномену, що сформувався в умовах міжкультурної взаємодії, зокрема виявлення її драматургічних, програмних і музично-мовних особливостей, а також аналіз механізмів трансформації європейської кантатно-ораторіальної моделі в китайському культурному контексті. Методологічну основу дослідження становить комплексний підхід, що поєднує жанрово-ти- пологічний, структурно-драматургічний, інтонаційно-семантичний, порівняльно-історичний та інтеркультурний методи аналізу. Жанрово-типологічний підхід дозволяє визначити специфіку китайської кантати в системі вокально-хорових жанрів і виявити ступінь її спорідненості з європейською традицією. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні цілісного музикознавчого аналізу китайської хорової кантати як самостійного жанрового явища, що формується на перетині різних культурних традицій. У роботі уточнюється поняття програмності в китайській кантаті як внутрішнього структурного принципу, що визначає драматургію та композицію твору, а не лише його позамузичний зміст. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що китайська хорова кантата є складним і багатовимірним жанровим явищем, яке сформувалося в умовах інтенсивної міжкультурної взаємодії та відображає специфіку музичного розвитку Китаю у XX столітті. З’ясовано, що жанрова модель китайської хорової кантати ґрунтується на поєднанні європейських композиційних принципів – багаточастинності, контрастної циклічності, драматургічної цілісності – з національними інтонаційними та культурно-семантичними особливостями. Особливу роль у китайській хоровій кантаті відіграє програмність, яка набуває статусу внутрішнього формотворчого принципу. На відміну від європейської традиції, де програма часто має допоміжний характер, у китайській кантаті вона визначає саму логіку музичного розгортання. Доведено, що програмність реалізується як на макрорівні – через організацію циклу та послідовність частин, так і на мікрорівні – через інтонаційні, ритмічні та фактурні засоби, що безпосередньо пов’язані з образно-смисловою сферою твору.
Посилання
2. Hung, Chang-tai. The Politics of Songs: Myths and Symbols in the Chinese Communist War Music, 1937–1949. Modern Asian Studies. Cambridge: Cambridge University Press, 1996. Vol. 30, No. 4. P. 901–929.
3. Yang Hon-Lun; Saffle, Michael (eds.). China and the West: Music, Representation, and Reception. Ann Arbor: University of Michigan Press, 2017. 392 p.
4. Lee Gavin S. K. Global Musical Modernisms as Decolonial Method. Twentieth-Century Music. Cambridge: Cambridge University Press, 2021. Vol. 18, No. 2. P. 183–208.
5. Chen Moh-Wei. Myths from Afar: “Chinese Myths Cantata” by Chen Yi. Los Angeles: University of Southern California, 2007. 210 p.
6. Miller Leta E. Baban as a Tool for Self-Definition in the Music of Chen Yi. American Music. Champaign: University of Illinois Press, 2019. Vol. 37, No. 3. P. 330–357.
7. 杨捷. 《〈黄河大合唱〉与〈长恨歌〉之比较研究》. 上海: 华东师范大学, 2012. 78 页.
8. 陆铿荣, 左超英. 《抗战音乐史上珍贵的一页.〈黄河大合唱〉在桂林的传播》 // 文史学刊. 北京: 中国社会科学出版社, 2022. № 8. 页 112–118.
