ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ТА ВИКОНАВСЬКОГО КОМПОНЕНТІВ
Анотація
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування психологічних засад діяльності концертмейстера як цілісної системи, в якій інтегруються особистісні характеристики, професійні компетентності та процеси міжособистісної взаємодії, а також визначення системоутворюючого фактору цієї діяльності – взаємодії – як ключового механізму реалізації виконавських і педагогічних функцій. Методологічну основу дослідження становить комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує положення сучасного музикознавства, психології музичної діяльності та педагогіки мистецтва. У роботі використано системний підхід, який дозволяє розглядати діяльність концертмейстера як цілісну багаторівневу структуру, де взаємодіють виконавський, педагогічний і психологічний компоненти. У межах цього підходу особлива увага приділяється визначенню системоутворюючого фактора, яким у даному дослідженні виступає міжособистісна взаємодія як основний механізм реалізації професійної діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у поглибленому теоретичному осмисленні концертмейстерської діяльності як специфічної форми музичного виконавства, що має власну психологічну структуру та закономірності функціонування. Досліджено міжособистісну взаємодію обґрунтовано як системоутворюючий фактор цієї діяльності, що визначає її зміст, динаміку та результативність. Висновки. Концертмейстерська діяльність є складною інтегративною формою музичного виконавства, в якій поєднуються педагогічні, виконавські та психологічні компоненти, що функціонують у тісній взаємодії. Аналіз сучасної англомовної наукової літератури дозволив уточнити, що ключовим чинником ефективності цієї діяльності виступає не лише рівень професійної підготовки, але й відповідність індивідуально-психологічних характеристик особистості специфічним вимогам професії. Таким чином, концертмейстерство не може розглядатися виключно як сукупність технічних і музично-інтерпретаційних навичок, а потребує врахування глибинних особистісних передумов. Доведено, що центральним системоутворюючим фактором концерт- мейстерської діяльності є міжособистісна взаємодія, яка визначає як процесуальний, так і результативний аспект професійної реалізації. Саме у взаємодії з партнером розкриваються такі специфічні якості концертмейстера, як емпатія, гнучкість, інтуїція та здатність до координації дій. У цьому контексті концертмейстер виступає не лише як акомпаніатор, а як повноцінний учасник художнього процесу, який здійснює функції співтворчості, психологічної підтримки та комунікативного посередництва.
Посилання
2. Ericsson K. A., Charness N., Feltovich P., Hoffman R. The Cambridge Handbook of Expertise and Expert Performance. Cambridge: Cambridge University Press, 2006. 986 p.
3. Goleman D. Emotional Intelligence. New York: Bantam Books, 1995. 249 p.
4. Hallam S. The Psychology of Music Teaching and Learning. London: Routledge, 2006. 281 p.
5. Keller P. E. Ensemble performance: interpersonal alignment of musical expression. Expressiveness in music performance: Empirical approaches across styles and culturest. Oxford: Oxford University Press, 2014. P. 260–282
6. Lehmann A. C., Sloboda J. A., Woody R. H. Psychology for Musicians: Understanding and Acquiring the Skills. Oxford: Oxford University Press, 2007. 268 p.
7. MacDonald R., Hargreaves D., Miell D. Musical Identities. Oxford: Oxford University Press, 2002. 224 p.
8. McAdams D. P. The Person: An Introduction to Personality Psychology. New York: Wiley, 2009. 528 p.
9. Moore G. Am I Too Loud? Memoirs of an Accompanist. London: Hamish Hamilton, 1962. 224 p.
10. Rink J. Musical Performance: A Guide to Understanding. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. 266 p.
11. Winner E. Gifted Children: Myths and Realities. New York: Basic Books, 1996. 304 p.
