ФОРТЕПІАННА ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ ШУТЯ: ВИКОНАВСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Анотація

В умовах повномасштабної російсько-української війни, коли значно загострюється потреба утвердження української культури, зокрема музичної, на державному, а особливо світовому рівні, важливим є дослідження різних аспектів творчої праці українських композиторів, зокрема, й представників діаспори, чия праця є невід’ємною складовою розвитку національної музичної культури. Це стосується і фортепіанного мистецтва, адже серед емігрантів було чимало піаністів, як також композиторів, котрі впродовж багатьох років активно працювали над поповненням піаністичного репертуару як високопрофесійними творами, так і композиціями педагогічного спрямування, сприяючи розвитку глибко духовної, національно свідомої особистості молодого музиканта. До цієї когорти митців належить і Василь Шуть – піаніст педагог, композитор, диригент та громадський діяч, фортепіанна творчість якого виступає взірцем патріотизму та любові до рідного краю, адже в основі більшості його творів – елементи українського фольклору. Мета роботи полягає в музично-естетичному аналізі окремих фортепіанних творів В. Шутя та окресленні значення його творчості для професійного розвитку молодих піаністів. Методологія дослідження опирається на аналітичний метод, який дозволяє сформувати цілісне уявлення про постать композитора, окреслити стильові особливості його фортепіанної творчості. Наукова новизна. У статті вперше здійснено ґрунтовний аналіз окремих фортепіанних творів В. Шутя, розкрито значення його доробку для розвитку українського фортепіанного мистецтва та педагогіки. Висновки. Проаналізувавши окремі композиції В. Шутя можемо дійти висновку, що у своїй творчості він часто звертався до українського фольклору, насичуючи його часом незвичними терпкими гармонічними зворотами, поліфонічними елементами, що сформувало особливий авторський стиль митця. Його твори виразні та глибоко емоційні, що вимагає від піаністів напрочуд високої виконавської і технічної майстерності та подекуди навіть психологічної зрілості аби якнайповніше передати їх зміст та характер.