СКРИПКОВА МУЗИКА ГО ВЕНЬЦЗІНА ЯК МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО КИТАЙСЬКОГО ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ: МІКРОІНТОНАЦІЯ, СОНОРИСТИКА І НОВА ВІРТУОЗНІСТЬ
Анотація
Мета дослідження полягає у виявленні специфіки скрипкового письма Го Веньцзіна як цілісної художньої системи, в якій поєднуються принципи китайської театрально-вокальної інтонаційності, сонористична організація звука, процесуальна форма та новий тип виконавської драматургії. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні музично-історичного, жанрово-стильового, інтонаційного, темброво-сонористичного та виконавсько-аналітичного підходів. Наукова новизна полягає у трактуванні скрипкової творчості Го Веньцзіна не як прикладу зовнішнього поєднання східної та західної традицій, а як самостійної композиторської системи, у якій національна ідентичність реалізується через структуру звука, форму, тембр і жест. У роботі акцентується значення скрипки як драматургічного суб’єкта, а також обґрунтовується роль тиші, тембрової поліфонії та мікроінтонаційності як ключових чинників формотворення. Висновки. Скрипкова творчість Го Веньцзіна є вагомим явищем сучасної академічної музики, оскільки в ній скрипка постає не лише як традиційний сольний інструмент, а як складний носій драматургічного, психологічного й культурного змісту. Аналіз його скрипкового письма дає підстави стверджувати, що композитор переосмислює європейську інструментальну традицію крізь призму китайського театрально-вокального мислення, передусім сичуаньської опери. Це виявляється у декламаційній природі мелодики, гнучкій інтонації «між звуками», контрастній драматургії, значенні паузи та особливій ролі виконавського жесту. Однією з провідних рис стилю Го Веньцзіна є відмова від класичної тематичної логіки на користь процесуального розвитку. Музична форма в його скрипкових творах вибудовується як послідовність енергетичних станів: імпульсу, наростання, звукової кризи, тиші й нового тембрового перетворення.
Посилання
2. Griffiths P. Modern Music and After. 3rd ed. Oxford: Oxford University Press, 2010. 456 p.
3. Lau F. Music in China: Experiencing Music, Expressing Culture. New York: Oxford University Press, 2008. 192 p.
4. Mittler B. Dangerous Tunes: The Politics of Chinese Music in Hong Kong, Taiwan, and the People’s Republic of China since 1949. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 1997. 608 p.
5. Rees H. Echoes of History: Naxi Music in Modern China. New York: Oxford University Press, 2000. 240 p.
6. Stock J. P. J. Huju: Traditional Opera in Modern Shanghai. Oxford: Oxford University Press, 2003. 288 p.
7. Yu Siu Wah. Two Practices Confused in One Composition: Tan Dun’s Symphony 1997. Ethnomusicology Forum. London: Routledge, 2002. Vol. 11, No. 2. P. 173–192.
