ПОЛІФОНІЧНА ФАКТУРА ЯК ТЕКСТОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ФОРТЕПІАННИХ ТВОРІВ

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються особливості відтворення поліфонії в фортепіанній музиці різних епох та стильових засад з позицій текстологічного підходу. Методологія дослідження передбачає використання музикознавчого та виконавського підходів; важливими є музично-аналітичний, текстологічний та компаративний методи. Наукова новизна роботи постає у виявленні ролі поліфонії у тексті фортепіанних творів як фактурної організації, жанрово-формотворних та мисленнєвих принципів. Висновки. Поліфонія як тип музичної фактури, заснований на рівноправній взаємодії самостійних голосів, виступає невід’ємною частиною світової музичної спадщини від фольклорних традицій до вершин академічного мистецтва. Поліфонія є іманентною властивістю фортепіанної гри, що проявляється у: багатошаровості фактури (фортепіано здатне імітувати звучання цілого оркестру, де кожен «голос» має власну теситуру, тембр та динаміку); самостійності виконання й прослуховування ліній (на відміну від «монодичних» інструментів, піаніст втілює кілька мелодійних ліній одночасно, що потребує високого рівня поліфонічного мислення та координації); диференціації звуку (іманентною рисою фортепіанної майстерності є здатність вести кожен голос з різною артикуляцією і силою звуку); педалізації (використання правої педалі дозволяє поєднувати звуки, що фізично не можуть бути утримані пальцями, створюючи складні гармонічні та поліфонічні напластування). Саме завдяки цим властивостям фортепіано стало ідеальним інструментом для виконання як строгої поліфонії (наприклад, фуги Баха), так і прихованої поліфонії романтиків, найскладніших поєднань гомофонно-поліфонічних змішаних фактур та поліфонії пластів ХХ століття. Фуга відіграє важливу драматургічно-композиційну роль у сонатному циклі, не лише динамізуючи його та слугуючи потужним засобом вагомого підсумку всього драматичного розвитку твору, а й свого роду централізує навколо себе інші частини, таким чином наділяючи сонату контекстуальними стильовими варіантами для виконавської інтерпретації.