ПОЛІФОНІЧНЕ МИСЛЕННЯ С. ШУСТОВА: ПРЕЛЮДІЯ І ФУГА IN ES

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз циклу Прелюдії і фуги in Es С. Шустова у контексті сучасної української музики та традицій одеської композиторської школи. Попри вагомий внесок композитора у розвиток сучасного музичного мистецтва, його творчість обмежено розроблена у музикознавчому дискурсі, чим і зумовлена актуальність дослідження. Особлива увага приділяється осмисленню поліфонії як складної системи організації музичного мислення, що виходить за межі суто технічного підходу до багатоголосся. Метою роботи є виявлення композиційних і формотворчих особливостей Прелюдії та фуги in Es С. Шустова. Також в статті охарактеризована специфіка поліфонічного мислення автора у контексті розвитку української музики ХХ–ХХІ століть. У межах дослідження поліфонія розглядається як самостійна галузь музикознавчого знання, предметом якої є форми прояву багатоголосся та закономірності взаємодії між ними. Методологічною основою дослідження стали системний музикознавчий аналіз, поліфонологічний підхід, а також елементи стильового, структурного та інтерпретаційного аналізу. Залучення концепції поліфонології дозволяє аналізувати Прелюдію та фугу in Es як приклад поліфонічної техніки, а також як прояв цілісного композиторського мислення з інтонаційними, фактурними, формотворчими компоненти. У статті проаналізовано структуру Прелюдії як імпровізаційної, остінатно-лінійної форми з переважанням дисонантної гармонії та поліладових поєднань. Фуга складна триголосна, двотемна, з роздільними експозиціями, розвиненою системою інтермедій та використанням контрапункту вбирання. Виявлено, що важливу роль у формуванні драматургії циклу відіграють динаміка та регістрова організація, зокрема переважання високого регістру та хвилеподібна динаміка. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу поліфонічного циклу Прелюдії і фуги in Es С. Шустова, а також у здійсненні його комплексного аналізу з позицій поліфонології. Виявлено особливості індивідуального поліфонічного мислення композитора, що проявляється у поєднанні традиційних принципів поліфонії з сучасними композиційними прийомами, зокрема атональністю, поліладовістю, варіативністю та нетиповими формотворчими моделями. У висновках підкреслюється, що досліджуваний цикл є оригінальною інтерпретацією жанру прелюдії і фуги засобами сучасної музичної мови, у якій поєднуються наслідувальність і новаторські тенденції. Творчість С. Шустова відображає специфіку одеської композиторської школи та водночас демонструє індивідуальний стиль композитора. Обґрунтовано доцільність подальшого вивчення та впровадження його творів у виконавську практику та освітній процес.