ПОЛІФОНІЧНЕ МИСЛЕННЯ С. ШУСТОВА: ПРЕЛЮДІЯ І ФУГА IN ES

  • Svitlana Volodymyrivna Miroshnychenko Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової https://orcid.org/0009-0005-2105-0757
Ключові слова: С. Шустов, Прелюдія і фуга In Es, одеська композиторська школа, поліфонологія, поліфонічний цикл, С. Мірошниченко

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз циклу Прелюдії і фуги in Es С. Шустова у контексті сучасної української музики та традицій одеської композиторської школи. Попри вагомий внесок композитора у розвиток сучасного музичного мистецтва, його творчість обмежено розроблена у музикознавчому дискурсі, чим і зумовлена актуальність дослідження. Особлива увага приділяється осмисленню поліфонії як складної системи організації музичного мислення, що виходить за межі суто технічного підходу до багатоголосся. Метою роботи є виявлення композиційних і формотворчих особливостей Прелюдії та фуги in Es С. Шустова. Також в статті охарактеризована специфіка поліфонічного мислення автора у контексті розвитку української музики ХХ–ХХІ століть. У межах дослідження поліфонія розглядається як самостійна галузь музикознавчого знання, предметом якої є форми прояву багатоголосся та закономірності взаємодії між ними. Методологічною основою дослідження стали системний музикознавчий аналіз, поліфонологічний підхід, а також елементи стильового, структурного та інтерпретаційного аналізу. Залучення концепції поліфонології дозволяє аналізувати Прелюдію та фугу in Es як приклад поліфонічної техніки, а також як прояв цілісного композиторського мислення з інтонаційними, фактурними, формотворчими компоненти. У статті проаналізовано структуру Прелюдії як імпровізаційної, остінатно-лінійної форми з переважанням дисонантної гармонії та поліладових поєднань. Фуга складна триголосна, двотемна, з роздільними експозиціями, розвиненою системою інтермедій та використанням контрапункту вбирання. Виявлено, що важливу роль у формуванні драматургії циклу відіграють динаміка та регістрова організація, зокрема переважання високого регістру та хвилеподібна динаміка. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу поліфонічного циклу Прелюдії і фуги in Es С. Шустова, а також у здійсненні його комплексного аналізу з позицій поліфонології. Виявлено особливості індивідуального поліфонічного мислення композитора, що проявляється у поєднанні традиційних принципів поліфонії з сучасними композиційними прийомами, зокрема атональністю, поліладовістю, варіативністю та нетиповими формотворчими моделями. У висновках підкреслюється, що досліджуваний цикл є оригінальною інтерпретацією жанру прелюдії і фуги засобами сучасної музичної мови, у якій поєднуються наслідувальність і новаторські тенденції. Творчість С. Шустова відображає специфіку одеської композиторської школи та водночас демонструє індивідуальний стиль композитора. Обґрунтовано доцільність подальшого вивчення та впровадження його творів у виконавську практику та освітній процес.

Посилання

1. Андросова Д. В. Символізм і поліклавірність у фортепіанному виконавстві ХХ ст. : монографія. Одеса : Астропринт, 2014. 400 с.
2. Андросова Д., Мірошниченко С. Внесок одеських композиторів Е. Маккавейського, С. Орфеєва, С. Шустова у музику православної церкви. Аркадія, 2025. № 2. С. 5–11. DOI https://doi.org/10.32782/3083-6069/2025/2.1
3. Іванова Л. О. Фортепіанне мистецтво композиторської школи Одеси: передумови і реалії (від ХІХ до ХХ століття). Мистецтвознавчі записки : зб. наук. праць. Вип. 37. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. С. 129–133.
4. Маркова О. Метафізика епохальних і персонально-творчих синхронізацій. Культурологічні аспекти музичного українознавства : монографія. Київ : Ліра-К, 2024. С. 153–169. DОІ: 10.59647/978-617-520-809-0/1.
5. Мірошниченко С. В. Поліфонологія як музикознавча дисципліна та національна природа української професіональної музики. Монографія. Одеса : Астропринт, 2012. 296 с.
6. Одеській державній музичній академії імені А.В. Нежданової – 90. Упорядник Сокол О.В., Розенберг Р.М., Самойленко О.І. та ін. Одеса: Друк, 2003. 224 с.
7. Петренко О. Композиторська школа південної україни в контексті європейського постмодернізму. Наукові праці, 2009. Том 120. Випуск 107. С. 136–140.
8. Стаценко О. Інтерпретація жанрів латинської літургійної традиції сучасними одеськими композиторами. Культура і сучасність. 2016, № 2. С. 126–131.
9. Чжан Тяньтянь. Жанрова еволюція інструментального капричіо: від Дж. Фрескобальді до Ф. Мендельсона. (Дис. ... канд. мистецтвознавства). Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2021. 195 с.
10. Шевченко Л.М. Одеська фортепіанна школа в українському мистецтві ХХ – ХХІ століть Вісник Нац. Академії Керівних Кадрів Культури і мистецтв. Київ, 4’2018. С. 340–346. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153118
11. Шустов С. Прелюдія і Фуга “in Es”. Рукопис, 2011. Бібліотека ОНМА імені А. В. Нежданової.
Опубліковано
2026-05-27
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА