КАТЕГОРІЯ ХУДОЖНЬОЇ ЕМОЦІЇ В ОПЕРОЗНАВСТВІ

Ключові слова: оперна творчість, художні емоції, оперні емоційні концепти, емоційна концептуалізація, емоційно-мисленнєві стани, когмоції

Анотація

Мета статті – розкрити значення поняття та явища художньої емоції для сучасного оперознавства, обгрунтувати доцільність категорії емоційного концепту у вивченні оперної творчості. Методологія базується на суміщенні оперознавчого, історичного жанрового та теоретичного композиційного, та психологічного когнітивного підходів. Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні природи оперної емоції – як різновиду художнього переживання, котре відтворює пізнавальне та ціннісне призначення емоційного мислення, емоційної свідомості людини, у цілому. Пропонується розширений емотивний та когмоційний підходи до вивчення людський емоцій в їх типологічній репрезентації, розвивається категорія емоційного концепту та доводиться її важлива роль в оперному змісті. В емоціонологічному ключі розкривається жанрова та мовна своєрідність оперної творчості, зокрема визначаються ті фактори концептуалізації емоцій, які є специфічними саме для оперного жанру та визначають пріоритетне значення оперного мистецтва у формуванні емоційної культури людської спільноти. Висновки. Людські емоції важко піддаються раціональному осмисленню та словесному виразу. Але оперні художні емоції знаходять фіксовану й точну форму втілення, тому отримують й особливі імена, чия метафоричність швидко зростає до символічності та концептуалізації. Остання виражається у назвах арій та речитативів, ансамблевих форм, також закріплюється за іменами найбільш відомих оперних героїв. Навіть назви оперних творів сприймаються як концептуальні метафори, що фіксують певний емоційний психологічний досвід. Оперна творчість підтверджує, що емоційний зміст людської свідомості можна виявити й відтворити лише складно-метафоричним способом, упредметнюючи в мовних структурах, тобто емоції концептуалізуються в мові, і чим ширшим є коло мовних засобів, тим переконливішою є здійснювана концептуалізація, особливо такого складного феномена, яким є почуття переживання любові.

Посилання

1. Дай Тяньсян. Оперний мелос у світлі історико-хронологічної оцінки та вокально-виконавського сприйняття. Дис. … докт. філософії за фахом 025 : «Музичне мистецтво». Одеса, 2025. 202 с.
2. Лю Сяовень. (2022). Оперна мова як синтетичне виконавсько-діяльнісне явище та специфічний психологічний феномен. Музичне мистецтво і культура, 2(35). С. 123–134.
3. Папуча М. Проблеми психології переживання : монографія. Ніжин : Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2019. 191 с.
4. Чень Сяо. Образна поетика європейської опери як класичний феномен: музично-інтерпретативний аспект. Дис. … доктора філософії за фахом 025 : «Музичне мистецтво». Одеса, 2021. 204 с.
5. Castelvecchi, S. Sentimental opera: Questions of Genre in the Age of Bourgeois Drama. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 294 p.
6. Celletti R. Geschichte des Belcanto. Kassel, Basel, 1989. 225 s.
7. Ekman P. Basic Emotions. Handbook of Cognition and Emotion. Sussex, U.K. : John Wiley & Sons, Ltd. 1999. Р. 45–60.
8. Stearns P. N., Stearns C. Z. Emotionology: Clarifying the History of Emotions and Emotional Standards. American Historical Review. 1985. № 90. P. 813–836.
Опубліковано
2026-05-27
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА