БЕРТА РЕЙНГБАЛЬД – НЕЗГАСНА ЗОРЯ ОДЕСЬКОЇ ПІАНІСТИКИ

Анотація

Метою роботи є продовження своєрідного циклу праць, присвячених послідовному вивченню феномена одеської фортепіанної школи та, насамперед, звернення до постаті Берти Михайлівни Рейнгбальд – однієї з найславетніших мисткинь, що визначили своєю творчо-педагогічною роботою період становлення одеської піаністики у XX столітті. Відповідно до цілепокладання статті та ретроспективного аналізу життєпису професора Рейнгбальд, методологія передбачає історичний та аналітичний підходи. Особливого значення в роботі набуває дескриптивний метод як такий, що дає змогу детального вивчення, фіксації та систематизації даних, звернення до яких покликане підняти із забуття фігуру однієї з найяскравіших представниць музичної України минулого століття. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському виконавському музикознавстві вивірено описано драматичний життєвий шлях та представлено системне осмислення особистісного феномену проф. Берти Михайлівни Рейнгбальд. Висновки. Професор Берта Михайлівна Рейнгбальд була однією з найвидатніших представниць одеської фортепіанної школи в момент становлення та розквіту останньої. Її учні показували феноменальний рівень піаністичної та загальнокультурної підготовки, а педагогічна робота своєю якістю значно виходила за будь-які конкурентні межі. Разом з тим життя професора Берти Михайлівни Рейнгбальд, трагічно перерване у віці лише 45 років є історією фантастичного злету цієї видатної мисткині поряд з її фатальним падінням (і особистісним, і фізичним); є історією безприкладного визнання її колегами поряд із забуттям, що межує з етичним банкрутством суспільства. Здійснити переоцінку її життєпису та того злого року, що «забрав» її у історії одеської піаністики, означає здійснити спробу повернути зірку Берти Рейнгбальд на небосхил одеської фортепіанної школи. Своєрідною цеглиною цього переосмислення є наведена публікація.