КОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ ВИРАЗНОСТІ ГІТАРИСТА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Анотація
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні сутності когнітивних стратегій та визначенні їх ролі у формуванні виконавської виразності гітариста у процесі професійної підготовки. У статті досліджується проблема формування виконавської виразності гітариста у процесі професійної підготовки в контексті когнітивного підходу до музичного навчання. Актуальність теми зумовлена необхідністю оновлення методичних засад інструментально-виконавської підготовки, що враховують роль мислення, уяви, внутрішнього слуху та рефлексії у процесі створення художньо переконливої інтерпретації музичного твору. Увага зосереджується на взаємозв’язку когнітивних процесів та виконавської діяльності гітариста, що дозволяє розглядати виразність не лише як результат технічної підготовки, але як наслідок цілеспрямованої інтелектуально-художньої роботи. Методологія дослідження базується на комплексному застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу та узагальнення наукових джерел, систематизації педагогічного досвіду, а також використанні когнітивного, діяльнісного та міждисциплінарного підходів, що дозволяють інтерпретувати виконавський процес як інтеграцію інтелектуальних, емоційних і сенсомоторних компонентів. Наукова новизна полягає у визначенні та систематизації когнітивних стратегій формування виконавської виразності гітариста, серед яких виокремлено: стратегію внутрішнього слухового моделювання, що забезпечує попереднє уявлення звучання; стратегію образно-асоціативного мислення, спрямовану на створення художніх образів; стратегію вербалізації музичного змісту як засобу усвідомлення інтерпретаційних рішень; а також стратегію рефлексивного контролю, що забезпечує корекцію виконавського процесу. Обґрунтовано їхню взаємодію як цілісної системи, спрямованої на розвиток художньо-інтерпретаційної компетентності. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що ефективність формування виконавської виразності гітариста значною мірою залежить від цілеспрямованого впровадження когнітивних стратегій у процес професійної підготовки. Їх системне використання сприяє активізації музичного мислення, розвитку уяви, формуванню здатності до усвідомленої інтерпретації та становленню індивідуального виконавського стилю, що забезпечує глибше розкриття художнього змісту музичного твору.
Посилання
2. Woody, R. H. Musicians’ cognitive processing of imagery based instructions for expressive performance. Journal of Research in Music Education, 54(2), 2006, p. 125–137. https://doi.org/10.1177/002242940605400204
3. Meng, C., & Luck, G. Voluntary musical imagery in music practice: contextual meaning, neuroscientific mechanisms and practical applications. Frontiers in Psychology, 15, Article 1452179., 2024 https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1452179
4. Woody, R. H., Hilbers, M. B., Schreiner, J., & Schuck, A. D. The efficacy of imagery based instruction for expressive performance: a study of university musicians’ practice. Music Education Research, 26(5), 2024, p. 622–633. https://doi.org/10.1080/14613808.2024.2384370
5. Bishop, L., Bailes, F., & Dean, R. T. Musical imagery and the planning of dynamics and articulation during performance. Music Perception, 31(2), 2013, p. 97–117. https://doi.org/10.1525/MP.2013.31.2.97