СЕМАНТИЧНІ МОДАЛЬНОСТІ У ФОРТЕПІАННІЙ МУЗИЦІ РОМАНТИЧНОЇ ДОБИ: ІДЕЇ Ф. ЛІСТА

  • Wang Yongdan Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової https://orcid.org/0009-0002-5929-5379
Ключові слова: семантичні модальності, полімодальність, фортепіанна музика, музичні текстеми, тематична гармонія, фортепіанне мислення, виконавська інтерпретація

Анотація

Мета статті – висвітлити природу музичних модальностей та їх призначення як своєрідних текстем у фортепіанній музиці; визначити багаторівневість фортепіанних текстем як устояних проявів модальності музичного мислення, письма та мовлення. Методологія статті зумовлюється модальним підходом, що узгоджений з текстологічним методом; поєднуються теоретико-аналітичний та історично-стильовий музикознавчі підходи. Наукова новизна статті полягає у доведенні важливості явища й поняття семантичної модальності у вивченні естетичних настанов та текстологічних принципів композиторської та виконавської творчості. Пропонується суміжне з модальністю поняття текстеми, що виступає як композиційно-мовне утворення, має конкретне хронотопічне призначення, є носієм певної семантичної функції на рівні твору, але також і за його межами, в умовному образному просторі музики як тексту, у цілому. Прототипами музичних текстем можуть виступати жанрові стилістичні комплекси, залучені до змісту твору, але також і деякі «стильові знаки», що мають усталені стилістичні мовні показники, тобто упредметнені у музичному звучанні з його фактурною конкретикою. Особливу роль відіграє явище тематичної гармонії, що здатне виступати автономним модальним показником. Висновки. Розкриття категоріального значення поняття модальності у його співвідношенні з поняттям програмності дозволяє обґрунтовувати дієвість категорії модальності у вивченні фортепіанного мислення та мовлення Ф. Ліста. Можна переконатися, що в циклі «Роки мандрів» повною мірою втілилися вимоги до програмності, але головне – вони досягли текстового змісту, втілилися у гармонічній побудові та модальних вимірах – прямуваннях усіх частин циклу. Три основні модальні комплекси, взаємопов’язані з трьома основними естетичними модусами, впорядковують зміст та форму циклу. Однак, незважаючи на те, що кожна п’єса – це синтез усіх трьох комплексів, переважаючим стає епічний, як символічне вираження загальнозначимих ідей.

Посилання

1. Вечер Д. Виконавський аналіз музичного твору: теоретичний і практико-методичний аспекти (на прикладі діяльності піаніста-інтерпретатора) : автореф. дис... канд. мистецт. : 17.00.03 / Національна академія наук України. Інститут мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. К., 2007. 17 с.
2. Гадамер, Г.-Г. Актуальність прекрасного. К. : Юніверс, 2001. С. 51–99.
3. Москаленко В. Аналіз у ракурсі музичної інтерпретації. Часопис національної музичної академії України імені П.І. Чайковського : науковий журнал. 2008. № 1. К.: НМАУ, 2008. C. 106–112.
4. Потоцька О. Стильова типологія фортепіанно-виконавської інтерпретації. Дис. … канд. мист. :17.00.03 / Одеська державна музична академія ім. А. В. Нежданової. 2012. 240 с.
5. Самойленко О. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції: монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
6. Самойленко О. Музично-мовна свідомість як історичний та психологічний феномен: творчі конекції і теоретичні пролонгації. Нові віхи розвитку культури і мистецтва у XXI столітті : колективна монографія; за заг. ред. О. І. Самойленко. Львів-Торунь: Ліга-Прес, 2021/2022. С. 1–22.
7. Forte A. Liszts Experimental Idiom and Music of the Early twentieth Century. 19-th Century Mysic. Spring, 1987. Vol. X, № 3. P. The University of California
8. Taruskin Richard. Oxford History of Western Music: in 5 vols. Vol. 4: Music in the Early Twentieth Century. Paperback, 2009. 880 p.
Опубліковано
2026-05-27
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА