ХОРОВА ВИКОНАВСЬКА ПАРТИТУРА: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? (ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ХОРОВОЇ ТВОРЧОСТІ)

Анотація

Метою статті є пошук відповідей на наступні питання: що являє собою сучасна хорова партитура? Чи можна виявити закономірності або відмінності в композиторській та виконавській партитурах? Чи існує взагалі виконавська партитура в хоровій творчості? Які особливості та функції притаманні сучасній хоровій виконавській партитурі? Методологія дослідження полягає у поєднанні практичного, аналітичного та джерелознавчого підходів у вивченні сучасного хорового репертуару, що дозволяє створити типологію композиторських та виконавських партитур як системи комунікативних взаємовідносин між композитором, виконавцем і слухачем. Наукова новизна полягає у виявленні в сучасній хоровій партитурі закономірностей синтез-явища, що постає у поєднанні нотних знаків, поетичного тексту, графічних символів, які вказують на зміну динаміки та штриха, а також, ремарок зі вказівками та побажаннями щодо виконання (від тембрового забарвлення до мізансценічних рішень) та співвідношення цих складників. Висновки. Виконавська партитура покликана графічно та/або вербально фіксувати виконавську інтерпретацію та виявляти зв’язок між вибором певних технічних і виразових засобів і реалізацією емоційно-образного змісту; дозволяє об’єктивно судити про інтерпретаційну стратегію співака. Виконавська партитура архівує матеріали та дозволяє проникати в творчу лабораторію музиканта-виконав- ця, допомагає фіксувати та архівувати «відносини» з композиторським і поетичним текстами, а отже, виконавські партитури можуть стати ще одним кроком на шляху до розуміння індивідуальних виконавських стилів та засад формотворення в системі синтетичного мислення. Хорова виконавська партитура відповідає сучасній тенденції до створення текстологічної поліфонічності: до розширення кількості виконавських текстів за рахунок взаємодії з різними видами мистецтв (текст хореографічний, сценографічний, режисерський і так далі).