ВИКОНАВСЬКО-МУЗИКОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК ХУДОЖНІЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ (НАРИС НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ВЛАСНОГО АРТИСТИЧНО-МУЗИКОЗНАВЧОГО ДОСВІДУ)
Анотація
Мета роботи – дослідити виконавсько-музикознавчу інтерпретацію артиста-інструменталіста як художній феномен, один з різновидів мистецької інтерпретації в її діалектичній єдності-співвідношенні вербального і поза-вербального, у синтетичній дискурсивній інтонаційності самої природи виконавства. Методологія дослідження детермінована самою темою і метою статті, грунтується на інтердисциплінарному підході з урахуванням сучасних прогресивних тенденцій психологізації музикознавчого пізнання в синергійній єдності семіотичних, семіологічних, феноменолого-герменевтичних і психоаналітичних аудіо-візуальних методів щодо вивчення музики, музичного твору не тільки як текстового документу, а й як духовного виконавського мистецького артефакту – художньої інтерпретації як прояву естетичного життя, творчої екзистенції артиста. Наукова новизна полягає у вивченні та визначенні даного різновиду музичної інтерпретації у діалектиці виконавського і музикознавчого підходів в якості «інструментів» осягнення та втілення іманентної сутності музики, ідеї твору артистом в його виконавській інтерпретації, позбавленій стереотипів з напластуванням попередніх інтерпретацій, у концертній жанрово-комунікативній ситуації з метою її перетворення у мистецьку впливову подію. Висновки. Результатом системного аналізу стала верифікована вагомість саме виконавсько-музикознавчого підходу щодо виявлення іманентної сутності музичного твору, його змісту як передумови творчо-екзістенціальної артистичної інтерпретації. Даний підхід сприяє розширенню кола переживань за рахунок музиконавчого понятійно-термінологічного ресурсу, тяжіє до відкриття і трансляції нових означень, нових глибинних метафоричних смислів – збагачень, оновлень музичного змісту як результату самовираження особистості артиста, що відбувається на основі глибокого знання музичних універсалій, онтогенетичних жанрово-стильових засад мистецького артефакту.
Посилання
2. Москаленко В. Г. Лекции по музыкальной интерпретации : учеб. пособ. К., 2012. 272 с.
3. Москаленко В. Г. Творческий аспект музыкальной интерпретации (к проблеме анализа). К. : Гос. консерватория им. П. И. Чайковского, 1994. 157 с.
4. Нейгауз Г. Г. Размышления, воспоминания, дневники, избранные статьи, письма к родителям ; [сост. Я. Мильштейн]. М. : Советский композитор, 1983. 526 с.
5. Ніколаєвська Ю. В. Homo interpretatus в музичному мистецтві ХХ – початку ХХІ століть : монографія. ХНУМ імені І.П. Котляревського. Харків: Факт, 2020. 576 с.
6. Рикёр П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. [Пер. с фр., вступ. ст. и коммент. И.С. Вдовиной]. Москва: Академический проект (Философские технологии), 2008. 695 с.
7. Самойленко О. І. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції : монографія. Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
8. Сиднева Т. Б. Художественная практика и теоретическая рефлексия музыкального постмодернизма: игра с рубежами и пределами // Актуальные проблемы высшего музыкального образования. Нижний Новгород : НГК (академия) им. М.И. Глинки, 2013. № 4(30). С. 40–45.
9. Эко У. Сотвори себе врага. И другие тексты по случаю; пер. с ит. Я. Арьковой, М. Визеля, Е. Степанцовой. Москва : Издательство АСТ: CORPUS, 2014. 352 с.