ЯВИЩЕ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ ЯК АКТУАЛЬНА МУЗИКОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА

  • Shiyuan Sun Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0001-7944-7582
Ключові слова: концепт, художній концепт, культурний концепт, концептосфера, архетип, концептуальна система, смисл, символ, образ, музикознавство, музикознавче знання, концепти музикознавства

Анотація

Мета дослідження – визначити головні теоретичні передумови дослідження явища художнього концепту як актуальної музикознавчої проблеми. Методологія роботи передбачає контамінацію та комплексне використання текстологічного лінгвоконцептологічного, герменевтичного, семіологічного та музикознавчого підходів. Особливе значення у піднятій проблематиці набуває концептуальний підхід, у зв’язку з яким важливими є залучення до музикознавчого дослідження наукового досвіду когнітивної лінгвістики. Наукова новизна полягає у виявленні можливостей концептуального підходу у музикознавстві, зокрема, концептуального аналізу музичного тексту у різних його обсягах та на різних рівнях музичного змісту. Висновки. Культурний концепт проявляється у художній формі – художньому концепті, шляхом вербалізації, тобто через конкретне вираження у слові, яке, у свою чергу, завдяки прагненню до алегоричності та метафоричності, художньо переосмислюється та втілюється у вигляді музичного звучання, що передбачає семантичну множинність. Іншими словами, художній концепт як «позапонятійний зміст» у художній творчості втілюється спочатку через усталені та чітко зафіксовані термінологічні визначення смислу концепту, а потім прагне до художньо-образного смислу концепту в музиці. Таким чином, саме при спілкуванні з музикою відбувається взаємодія інтелекту та емоції, раціональної та чуттєвої, тілесної та духовної складової людини, тобто здійснюється «зустріч» людини – як поєднує в одночасності в собі все перераховане – з самим собою. Переживання себе як певної цілісності відбувається завдяки концептуальній природі музики. Художній концепт є завжди емоційним, адже він переживається і тим хто його втілює у своїй творчості (композитор, виконавець), і тим, хто його сприймає – слухач. Формування та остаточне становлення художнього концепту відбувається тоді, коли певний концепт, властивий цій культурі, художньо переосмислюється митцем (композитором) та втілюється у власній творчості.

Посилання

1. Воркачев С.Г. Безразличие как этносемантическая характеристика личности: опыт сопоставительной паремиологии. ВЯ. 1997. № 4. С. 115–124.
2. Карасик В. И. О категориях лингвокультурологии. Языковая личность: проблемы коммуникативной деятельности. Волгоград, 2001. С. 3–16.
3. Кононенко В. Концепти українського дискурсу. Монографія. Київ – Івано-Франківськ, 2004. 248 с.
4. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту: пiдруч. для студ. старш. курсiв фiлол. спец. Вінниця: Нова книга, 2004. 261 с.
5. Марік В. Явления концепта и концептосферы в музыкальном искусстве: к проблеме вечного образа. Одесса, 2008. 305 с.
6. Маслова В. А. Лингвокультурология. М.: Издательский центр «Академия», 2001. 208 с.
7. Миллер Л. Художественный концепт как смысловая и эстетическая категория. Мир русского слова. 2000. 4. С. 39–45.
8. Неретина С., Огурцов А. Язык и речь – векторы определения пространства культуры. Теоретическая культурология: энциклопедия. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга; РИК, 2005. С. 220–251.
9. Осадча С. Феномен релігійно-храмової культури та «світоглядний стиль». Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Т.8. Харків-Луганськ : СтильІздат, 2007. С. 123–130.
10. Осадчая С. Триада эстетического–этического–фидеистического как основополагающий принцип музыкальной культуры. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені АВ Нежданової. Вип. 19. Одесса, 2014. С. 202–211.
11. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыты исследования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. 824 с.
12. Теоретическая культурология: Энциклопедия. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга; РИК, 2005.
13. Чжу Сяоле. Фортепіанні цикли Ф. Ліста як предмет музичновиконавської концептуалізації. Дис. на здобуття наук. ст. кандидата мистецтвознавства (доктора філософії) за спеціальністю 17.00.03 – «Музичне мистецтво». – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури України, Одеса, 2020. 190 c.
Опубліковано
2023-12-12
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА