СОНАТА № 2 «СЛОВ’ЯНСЬКА» ВОЛОДИМИРА ЗУБИЦЬКОГО (ВИКОНАВСЬКО-МУЗИКОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ)

Serhii Vasylovych Targonii

doi:10.31723/2524-0447-2024-40-23

Serhii Vasylovych Targonii Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0000-0547-3972

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-40-23

Ключові слова: баян, виконавство, Володимир Зубицький, інтерпре- тація, творчість, соната № 2 «Слов’янська»

Анотація

Мета роботи – дослідити образно-художній зміст сонати № 2 «Слов’янська» українського композитора Володимира Зубицького в дискурсі мистецької виконавської інтерпретації (в тому числі на прикладі виконання автора даної статті) як однієї з найважливіших складових мистецтва музики, її життя в природній цілісності свідомого та несвідомого, глибинному духовному пізнанні природи виконавства. Методологія дослідження обумовлена обраною темою та метою статті, спонукає до залучення історичного, аналітичного, компаративного, психологічного методів, а також жанрово-стильового аналізу професійного артефакту. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві розкрито емоційно-драматичний сюжет сонати №2 «Слов’янська» як екзистенціальну колізію буття та творчості в їх глибинних взаємозв’язках, втілену в композиторській спадщині митця Володимира Зубицького як культурного надбання України. Висновки. Результатом проведеного виконавсько-музикознавчого аналізу стала доведена ціннісно-смилова вагомість образно-художнього змісту сонати №2 «Слов’янська». Одним з найважливіших факторів щодо виявлення і розуміння художнього змісту, іманентно-смислової сутності музичного полотна є творчо-екзистенціальна виконавська інтерпретація як втілення індивідуального виконавського ейдосу в експліцитній актуальній формі. Запропонований аналіз сприяє насамперед розширенню кола впливу на індивідуально-виконавське особистісне переживання музичного твору за рахунок виокремлення образно-художніх «персонажів» драматургії композиції, застосованого інструментарію музикознавчого понятійно-термінологічного ресурсу, що створює цілеспрямований рух до нових осяянь, творчих відкриттів – глибинно-сутністних переживань, збагачень-оновлень музичного змісту як результату сценічного артистичного комунікативного самовираження виконавця, що відбувається на основі розуміння власної інтерпретаційної концепції під час роботи з твором і безпосередньо під час публічних виступів.

Посилання

1. Гейченко М. Фольклорні джерела у баянній творчості Володимира Зубицького. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Педагогічні науки. Кіровоград. 2012. Вип. 107. С. 111–117.
2. Голяка Г. П. Володимир Зубицький і Астор П’яццолла: творчий перетин у французькому культурному просторі. Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. пр. / заг. ред. М. Б. Євтух; укл. О. В. Михайличенко. Київ. 2006. Вип. 30. С. 253–258.
3. Голяка Г. П. Володимир Зубицький: горизонти творчості URL: http://knmau.com.ua/naukoviy_visnik/086/pdf/27.pdf
4. Голяка Г. П. Дитячі сюїти Володимира Зубицького в сучасному репертуарі баяністів. Мистецтво та освіта сьогодення: проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. пр. Харків, 2006. Вип. 18. С. 338–351.
5. Гончаров А. О. Неофольклористичні тенденції у баянній творчості В. Зубицького: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво». Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. К., 2006. 17 с.
6. Давидов М. Історія виконавства на народних інструментах (Українська академічна школа): підручник. НМАУ ім. П. Чайковського. Київ. 2010. 592 с.
7. Душний А. Всеукраїнський тур маестро Володимира Зубицького та його проекція на пропаганду баянно-акордеонного мистецтва. «Музична освіта України: проблеми теорії, методики, практики» зб. мат. та тез / ред. – упор. А. Душний, Б. Пиц. Дрогобич. 2011. С. 209–214.
8. Єргієв І. Д. Український модерн-баян – творчий феномен Одеської виконавської школи. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ. 2014. Вип. 110. С. 160–170.
9. Зінькевич О. Полум’я молодості. Радянська музика. 1986. № 1. С. 40–44.
10. Зінькевич О. Методологічні аспекти проблеми традиції і нова- торства. Історичні аспекти теоретичних проблем у музикознавстві. К.: КГК, 1985. С. 65–80.