ВЗАЄМОВПЛИВИ ПРОВІДНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ШКІЛ У ФОРТЕПІАННІЙ ПЕДАГОГІЦІ ЛЬВОВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ
Анотація
Визначення методичних та виконавських засад представників фортепіанного мистецтва Галичини першої половини ХІХ століття є непростим завданням, оскільки більшість з них провадили приватну викладацьку практику в аристократичних родинах (відповідно – їх учні, згідно свого суспільного статусу, не вели активної публічної концертної діяльності), а як виконавці виступали в закритих салонах чи благодійних програмах, у рецензіях на які імена виконавців нерідко не вказувалися. Нечисленною була і сама преса, і кількість та масштаб публікацій, присвячених виконавським аспектам. Мета роботи – спроба вияву джерел педагогічних тенденцій у діяльності провідних постатей у сфері фортепіанної педагогіки Львова першої половини ХІХ століття. Методологія дослідження спирається на історичний, ретроспективний, системно-аналітичний та компаративний методи. Наукова новизна – реконструкція педагогічних принципів провідних педагогів фортепіано вказаного періоду за характером здобутої освіти, педагогічної та методичної діяльності. Висновки. Фортепіанне мистецтво Галичини першої половини ХІХ століття варто розглядати насамперед в контексті традицій віденської фортепіанної школи, оскільки домінантними фігурами фортепіанного мистецтва є музиканти якнайтісніше пов’язані з нею. У їх педагогічній діяльності зберігаються риси виконавця-творця, де наставник забезпечує дидактичний репертуар, суголосний традиціям і запитам своєї доби, а також постає творцем методичних напрацювань у відповідності до власного практичного досвіду та інструментарію. Основними принципами фортепіанної педагогіки є послідовна розробка технічних засобів доступних для піанофорте та фортепіано в противагу клавірам, диференціація технічних і художніх завдань, робота над розвитком пальцевої техніки, зростання уваги до тривалого технічного відпрацювання виконавських прийомів, зростання ролі дидактичної літератури і різновидів вправ над художнім матеріалом в процесі виховання піаніста-віртуоза.
Посилання
2. Aigner Th. Johann Gallus Mederitsch. Komponist und Kopist des ausgehenden 18. und frühen 19. Jahrhunderts. Die Musikforschung. № 26. 1973. 341–343.
3. Antonicek Theophil. Mederitsch (Gallus) Johann. Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 6. Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1975. 183.
4. Czerny C. Vollständige theoretisch-praktische Pianoforte-Schule von den ersten Anfängen bis zur höchsten Ausbildung fortschreitend und mit allen notwendigen, zu diesem Zwecke eigens komponierten, zahlreichen Beispielen in 4 Teilen verfasst von Carl Czerny. Op. 500. Wien: A. Diabelli u. Comp., 1846. 110.
5. Franz Xaver Wolfgang Mozart (Wolfgang Amadeus Mozart Sohn). Reisetagebuch 1819–1821 / herausgegeben und kommentiert von Rudolph Angermüller. Bad Honnef: Verlag K. H. Bock, 1994. 366.
6. Hummel J. N. Ausführliche theoretisch-praktische Anweisung zum Piano-Forte-Spiel, vom ersten Elementar-Unterricht an bis zur vollkommensten Ausbildung: Reprint von 1828. Ausgabe. Wien: Tobias Haslinger, 1928/1989. 482.
7. Hummel J. N. A Complete Theoretical and Practical Course of Instruction on the Art of Playing the Piano Forte. London: T. Boosey & Co, 1829. 110.
8. Hummel W. W. A. Mozarts Söhne. Hg. von der Internationalen Stiftung Mozarteum Salzburg. Kassel: Bärenreiter, 1956. 383 s.
9. Keßler, Joseph Christoph. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 11. 1864. 200.
10. Komorzynski Egon von. Gallus, Johann. Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 49. Leipzig: Duncker & Humblot, 1904. 245–248.
11. Komorzynski Egon von. Grillparzers Klavierlehrer Joh. Mederitsch, genannt Gallus. Alt-Wiener Kalender für das Jahr 1919. Wien, 1919. 134–158.
12. Linden, Albert Vander and W. A. Mozart, Jr. Lettres de W. A. Mozart junior. Revue belge de Musicologie / Belgisch Tijdschrift voor Muziekwetenschap. 1951. Vol. 5. № 3/4 (Jul.-Dec.). 147–176.
13. Michalik E. Jan Ruckgaber – zapomniany kompozytor. Warszawa, 2016. 206 .
14. Nottelmann K. W. A. Mozart Sohn. Der Musiker und das Erbe des Vaters. In 2 Bänden. Kassel-Basel-London-New York-Praha: Bärenreiter, 2009. 796.
15. Reitterert Hubert. Der junge Grillparzer und seine vergessenen Lehrer: Mederitsch-Gallus, Ridler, Stein. URL : http://grillparzer.at/gesellschaft/veranstaltungen/lehrer.shtml
16. Sichrovsky Heinz. Johann Nepomuk Hummel (1778–1837). Fantasien. URL: https://www.naxos.com/MainSite/BlurbsReviews/?itemcode=8.557836&catnum=557836&filetype=AboutThisRecording&language=German
17. Wendt M. Schumann und Hummel. Zwischen Klassik und Klassizismus – Johann Nepomuk Hummelin Wien und Weimar / Gerhard Anselm, Laurenz Luttken, Hg. Kassel, 2003. 123–145.