НОВІ ФОРМИ ХУДОЖНЬО-ЗМІСТОВНОГО ВТІЛЕННЯ ПСАЛМІВ ДАВИДОВИХ У ТВОРЧОСТІ А. ПЯРТА

  • Yuriy Oleksandrovych Vlasopolov Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-0142-8247
Ключові слова: біблійні псалми, канонічне слово, канон, хорове мистецтво, канонічні жанри, православні канонічні жанри, духовність, сакральна музика, сучасне хорове мистецтво, tintinnabuli, інтонаційність, художня змістовність, медитативність, нова простота.

Анотація

Метою цього дослідження є виявлення теоретичних засад і системних принципів аналізу Псалмів Давидових у контексті музичної творчості з особливим акцентом на інтерпретацію псалмодійної традиції в доробку Арво Пярта. Методологія роботи. Дослідження спирається на сукупність гуманітарних і музикознавчих методологій, що охоплюють системний, герменевтичний, компаративний, історико-стильовий і текстологічний підходи, а також метод інтертекстуального аналізу, який дозволяє розглядати псалом як текст, що живе на перетині богословських, музичних і поетичних систем. Наукова новизна статті визначається комплексним розкриттям як традиційних жанрових характеристик псалма, так і ступеня їх трансформації в музичній творчості Арво Пярта. У центрі уваги опиняється не лише збереження канонічних ознак псалмодійної форми, а й новаторські стратегії, що використовуються композитором у контексті оновлення духовної музичної традиції. Висновки. У стилістично стриманих і надзвичайно впорядкованих псалмових творах Пярта зберігаються риси давнього жанру: звернення до архетипових тем, діалогічна структура, символічна насиченість. Водночас у них постає нове сакральне трактування псалма – не як релікту минулого, а як живого духовного тексту, що продовжує звучати в сучасному світі. У цьому контексті особливо значущим є використання композитором безтактової ритміки, що наслідує традиції ранньохристиянської псалмодії. Такий підхід дозволяє не лише відійти від метричної впорядкованості, а й наблизитися до ритму духовного дихання, до вільного внутрішнього пульсу, у якому музичний рух узгоджується з природним ритмом молитви. Встановлено, що у XX столітті жанр псалма набуває нових виражальних горизонтів: розширюється його стилістичне розмаїття, а також суттєво ускладнюється структура формотворення. Псалмові композиції починають реалізовуватися в межах широкого діапазону форм – від лаконічних хорових мініатюр до масштабних сценічних і концертних творів. У доробку Арво Пярта ці тенденції отримують особливе інтонаційно-драматургічне трактування: псалом зберігає сакральну вертикаль і діалогічність, але втілюється у мінімалістичну звукову оболонку, що перетворює його на виразника не лише молитовного, а й метафізичного досвіду сучасності.

Посилання

1. А. Пярт: беседы, исследования, размышления/ К. Сигов, Л. Финберг. К.: Дух і літера, 2014. 218 с
2. Митрохин Л. Христианство. Словарь. М.: Республика, 1994. 559 с.
3. Holladay W. L. The Psalms Through Three Thousand Years. Minneapolis: Fortress Press, 1993. P. 76-80.
4. McFall Leslie. The Evidence for a Logical Arrangement of the Psalter. WTS 62, 2000. P. 223-256.
5. Osadcha S. V. Semiological aspect of studying the structure and chronotopic features of the orthodox liturgical text. Music semiology: categories and methods: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. C. 20-36.
6. Osadcha S. V. Theoretical aspects of studying the symbolic foundations of liturgical and singing tradition. Musicological discourse and problems of contemporary semiology: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. C. 25-41.
7. Van Gemeren, Willem. A. The Expositor's Bible Commentary. V. 5. Grand Rapids. Mi: Zondervan Publishing House, 1991. 258 p.
Опубліковано
2024-11-11
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА