ПОСТАТЬ С. Д. ОРФЕЄВА: ХОРОВА ДОМІНАНТА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Iryna Oleksandrivna Shatova

doi:10.31723/2524-0447-2024-42-1

Iryna Oleksandrivna Shatova Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-4646-4575

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-42-1

Ключові слова: творча постать, музично-освітні традиції, Одеська хорова школа, виконавські традиції, жанрово-виконавські аспекти хорової творчості

Анотація

Мета роботи полягає у визначенні жанрових пріоритетів у хоровому творчому доробку С. Д. Орфеєва; виявленні принципів взаємодії зовнішніх і внутрішніх передумов формування індивідуального стилю композитора, самобутності авторського трактування певних жанрів хорової музики у їх зв’язках із різними традиціями хорового мистецтва – фольклорною, літургічною. Методологія дослідження. У статті використано історико-біографічний, культурологічний, аналітичний, хорознавчий підходи, які створюють єдину методологічну основу дослідження хорової музики С. Д. Орфеєва. Наукова новизна роботи полягає у спробі визначення жанрово-стильової самобутності хорової музики С. Д. Орфеєва крізь призму жанрово-виконавських аспектів його хорових обробок українських народних пісень та індивідуально-композиторської специфіці втілення літургійних традицій. Творчість Серафима Дмитровича Орфеєва розглядається у двох аспектах: з одного боку – з позицій виявлення специфічних особливостей індивідуально-композиторського стилю митця, з іншого – у світлі професійно-виконавської проблематики, який зумовлює прагнення визначити шляхи практичного освоєння його хорового доробку. Вказується на принципову синтетичність діяльності С. Д. Орфеєва як музичного історика, музичного теоретика, педагога та композитора, що визначають його роль як основоположника широкої музично-освітньої традиції, включаючи композиторський досвід, що зберігається та розвивається й сьогодні. Висновки. Встановлено, що хорова творчість С. Д. Орфеєва у всіх його напрямах – фольклорна традиція, церковно-співоча традиція, академічна хорова традиція – вказує на особливо органічну композиторсько-виконавську цілісність, яка зумовлена, значною мірою, і багаторічною професійно-творчою співдружністю з видатним майстром хорового мистецтва, засновником Одеської хорової школи К. К. Пігровим.

Посилання

1. Андросова Д. (2019) Гармонізації професором Одеської державної консерваторії С. Орфеєвим степенних і прокименів для богослужіння. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. Київ, 2019. № 2. С. 262–266. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/
2. Бондар Є. М. Твори Миколи Леонтовича у виконавських традиціях Одеської хорової школи. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво. Київ: КНУКІМ, 2021. 4(2), с. 262-272. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
3. Луговенко В. М. Головний регент Одеського Кафедрального собору. Одеська хорова школа: методичні засади, творчі портрети, невипадкові діалоги: збірник методичних матеріалів, нарисів, статей. Одеса : Астропринт, 2021. С. 256-262.
4. Луговенко В. М. С. Д. Орфеєв – композитор, вчений, педагог. Бібліотека ОНМА імені А. В. Нежданової, 2007. Одеса.19 с. (рукоп.).
5. Одеській державній музичній академії імені А. В. Нежданової – 90 [Упор. Сокол О. В., Розенберг Р. М., Самойленко О. І. та ін.]. Одеса : Друк, 2003. 224 с., іл.
6. Ровенко О. І. Його остання наукова праця. Музика № 2, 1979. С. 12-13.
7. Ровенко О. І. Про книгу С. Д. Орфеєва «М. Леонтович і українська народна пісня». С. Орфєєв. М. Леонтович і українська народна пісня / [вступ. стаття]. Київ : Музична Україна, 1981. С. 3-6.
8. Хіль О. М. Орфеєв Серафим Дмитрович. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://esu.com.ua/article-75951
9. Шатова І. О. Історичні та стильові основи одеської хорової традиції : монографія. Одеса : Астропринт, 2021. 204 с.