ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКОГО МИСТЕЦТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МУЗИЧНО- ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ
Анотація
Метою даного дослідження є виявлення та систематизація специфічних характеристик професійної діяльності піаніста-концертмейстера, формулювання критеріїв його виконавського мислення, а також аналіз комплексу художньо-естетичних настанов і виражальних засобів, що визначають його творчий образ. Методологічну основу роботи становить звернення до сукупності сучасних теоретико-виконавських підходів, які дають змогу охарактеризувати багатопланову природу концертмейстерської практики. У дослідженні використано герменевтичний, порівняльно-історичний, аналітичний та емпіричний методи, кожен з яких виконує функцію смислового й аналітичного доповнення у розкритті цілісної картини досліджуваного явища. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що концертмейстерське мистецтво піаніста вперше осмислюється як цілісна естетична система, що має внутрішню логіку розвитку й тісно пов’язана з динамікою історико-культурних процесів. Крім того, акцент зроблено на виявленні еволюції цього виду виконавства як форми ансамблевої взаємодії, у межах якої функціональні та художні параметри перебувають у стані стійкого синтезу. Висновки. Концертмейстерське мистецтво піаніста постає як багаторівневе, поліфункціональне й цілісне явище, осмислюване на перетині історико-культурних, естетичних та виконавсько-практичних контекстів. Його дослідження потребує урахування не лише методологічних засад, а й динаміки історичних трансформацій, які зумовлюють конкретні прояви цієї діяльності в різні історичні епохи. Концертмейстерство варто розуміти як складну художньо-комунікативну систему, що функціонує в умовах безперервної взаємодії з соціо-культурними змінами, і саме це забезпечує її здатність адаптуватися, варіюватися та еволюціонувати. Остаточна трансформація сприйняття концертмейстерського мистецтва відбулася у XX столітті, коли його роль остаточно вийшла за межі допоміжної практики та була визнана повноцінною художньою діяльністю. Підвищені вимоги до технічного рівня виконавця, обсяг концертного репертуару, активна участь у конкурсній практиці, сценічних і гастрольних виступах, необхідність психологічної стійкості й високої професійної гнучкості – усе це стало невід’ємними характеристиками фаху, що висуває піаніста-концертмейстера на найвищий щабель виконавського мистецтва.
Посилання
2. Музыкальная эстетика стран Востока. Л.: Музыка, 1967. 414 с.
3. Hummel J.-N. Ausfuhrliche theoretisch-practische Anweisung zum Piano-Forte-Spiel, vom ersten Elementar-Unterrichte an bis zur vollkommenster Ausbildung. Wien, 1978. 494 s.
4. Osadcha S. Semiological aspect of studying the structure and chronotopic features of the orthodox liturgical text. Music semiology: categories and methods: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. P. 20-36.
5. The art of the collaborative pianist. Gramophone. February 2019. URL: https://www.gramophone.co.uk/feature/the-art-of-thecollaborative-pianist