АКТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА МУЗИЧНО-СЕМАНТИЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ
Анотація
Мета роботи. Метою дослідження є виявлення сучасних тенденцій у розвитку української духовної хорової музики в контексті соціально-історичних змін, а також осмислення впливу богословських, культурних і виконавських чинників на формування нового етапу сакрального музичного мислення. Особливу увагу зосереджено на композиторській практиці сучасних українських авторів, відродженні традиційного церковного співу та пошуках автентичного зв’язку між духовним змістом і музичною формою. Методологія роботи базується на міждисциплінарному підході, що поєднує аналітичні засоби музикознавства, історико-культурний аналіз, богословське осмислення сакральної музики та порівняльне вивчення східнохристиянських співочих традицій. Використано методи стилістичного аналізу музичного тексту, герменевтичну інтерпретацію духовних форм, а також принципи культурної реконструкції національних співочих традицій. Наукова новизна. У роботі вперше в системному вигляді проаналізовано взаємозв’язок духовної самоідентифікації українського суспільства з сучасними процесами у сфері хорової духовної музики. Окреслено специфіку сакрального як естетико-духовної категорії в сучасному музичному дискурсі, введено у науковий обіг малодосліджені імена сучасних композиторів, які працюють у сфері богослужбової музики. Показано актуальність звернення до традиційного одноголосного розспіву як відповідь на духовні потреби сучасності. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що сучасна українська духовна музика переживає етап глибокого переосмислення, який виявляється у прагненні до відновлення традиційних форм сакрального співу, зокрема знаменного, ісонного та стовпового розспівів. Творчість сучасних композиторів демонструє поєднання національного мелодизму з індивідуальним композиторським мисленням, актуалізацію духовних цінностей та прагнення до глибшого богословського змісту. Показано, що в умовах соціальної кризи й морального випробування духовна музика виступає не лише естетичним феноменом, а й засобом духовного опору, зцілення та відродження особистості й народу.
Посилання
2. Болгарський Д. Києво-Печерський розспів як церковно-співочий феномен української культури : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.01 / Д. А. Болгарський; Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. Київ, 2002. 21 с.
3. Владимир Файнер. Музыкальная мастерская. URL: http://www.fainer.in.ua.
4. Зосім О. Західноєвропейська богослужбова музика нового часу у вимірах «нової сакральності». Мистецтвознавчі записки, 2015. Вип. 28. С. 99–108.
5. Зосім О. Сакральна музика у музикознавчому дискурсі: питання термінологічної дефініції. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. Київ : Міленіум, 2015. Вип. ХХХІV. С. 261–271.
6. Катаєв С. Сакральне у повсякденному житті. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Запоріжжя, 2011. Вип. 50. С. 331-337.
7. Осадча С. Канон як основа функціонування православної богослужбово-співацької традиції. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені АВ Нежданової. Вип. 40. Одеса, 2024. С. 151-166.
8. Яблоков И. Религиоведение: Учебное пособие. М.: Гардарики, 2000. 314 с.