ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ТА ОГЛЯД РЕДАКЦІЙ КОНЦЕРТІВ ДЛЯ ВАЛТОРНИ ВОЛЬФГАНГА АМАДЕЯ МОЦАРТА

Volodymyr Ivanovych Bondarchuk

doi:10.31723/10.31723/2524-0447-2024-42-11

Volodymyr Ivanovych Bondarchuk Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0005-9054-3408

DOI: https://doi.org/10.31723/10.31723/2524-0447-2024-42-11

Ключові слова: валторна, конструкція інструменту, концерт, виконавські засоби, редакція, інтерпретація, моцартознавство

Анотація

Мета роботи – дослідження проблематики впливу редакцій на практику виконання Концертів для валторни з оркестром та камерних творів В. А. Моцарта. Методологія дослідження спирається на історичний, джерелознавчий, системно-аналітичний, компаративний та текстологічний методи. Наукова новизна полягає у виявленні привнесених редакційних нашарувань у валторнових партіях концертів В. А. Моцарта через дослідження історії й практики їх виникнення. Висновки. Концерти В. А. Моцарта демонструють рівень виконавської майстерності того часу, яким пишається не одне покоління валторністів. В них знайдена характерна основа звучання інструмента – співучість та вперше закладені головні принципи використання технічних і виразних можливостей валторни. Редакції, як одна із форм інтерпретації, носять узагальнюючий характер і складаються на основі виконавських інтерпретацій. В кожного професійного виконавця інтерпретація – це довгий процес вивчення творів, традицій і стилів епох. Встановлювати пріоритети тих чи інших редакцій є помилковим, оскільки кожна нова редакція є етапом в пізнанні концертів Моцарта для валторни, кожна переслідує визначені цілі, частково викликані вимогами часу, кожна має свою логіку. Будь-яка якісна редакція характеризується ясністю поставлених завдань, логічністю її задумів, які випливають з самої музики. Всякі внесені зміни, дописи за композитора не є показником високо професійної редакції. Головним для редактора має бути збереження авторського задуму, очищення від накопичених за багато років помилок та урахуванням тих завдань, які висуває сучасність. Не варто розглядати нюанси, штрихи, мелодичні й артикуляційні ліги в редакціях як нав’язування виконавцям – це лише варіанти прочитання тексту, які відрізняються своєю логікою і мають допомогти розвивати у молодих виконавців смак до творчості.

Посилання

1. Караиванов С. Концертите за валдхорна на Йозеф Хайдн и Волфганг Амадеус Моцарт. Пловдив: Академия за музикално и танцово изкуство, 2000. 154 с.
2. Соболєв Г. Техніка гри на валторні. Навчальний посібник. Донецьк, 1997. C. 101–104.
3. Abert H. W. A. Mozart. New Haven: Yale University Press, 2007. 1515 p.
4. Jahn O. W. A. Mozart. Bd. II. Leipzig. 1907.
5. Morley-Regge R. The French horn. London, 1973. V. 5. 222 p.
6. Pizka H. Das Horn bei Mozart. München, 1980. 276 p.
7. Schuler György. Ha Mozart naplót vezetett volna. Budapest: Corvina Verlag.1967, 128 р.
8. The horn call. Journal of the international Horn Society. USA. April 1993, Vol. XXIII, №2.