Герої Гоголя в музично-сценічному втіленні у виставі «Вій» Одеського національного театру опери та балету

Heroes of Gogol in the musical-scenic embodiment in the show “Viy” of the Odessa national theater of opera and ballet

Анотація

 Мета даного дослідження – виявити значеннєві наповнення створеного за музикою В.Губаренка й редакційним переглядам сюжету й образного розкладу повісті Гоголя в співвіднесенні з «духом часу»  за Г.Гегелєм, тобто у відповілдності зі сприйняттям  сучасного слухача-глядача.   Методологічна основа дослідження – інтонаційний підхід у розвиток ідей Б.Асафьєва про «інтонаційний словник епохи» в Україні, як це має місце в роботах О.Маркової, О.Муравської та ін. Стильовий компаратив і герменевтичний, культурологічний методи становлять основу музикознавчого аналізу балетно-оперного синтезу. Наукова новизна роботи – уперше здійснюється науково-апробована спроба визначити специфіку стильового виходу іистави «Вія» В.Губаренка в 2010-ті як «фантасмагорії» у формулюванні постановника Г.Ковтуна.  Висновки.Аналіз демонструє перевагу видовищно-танцювальних впроваджень в оперу-балет у традиційному розкладі концентрації розспівуваного матеріалу в характеристиці позитивного начала вистави і танцювального в поданні демонічно-фантасмагорійного колмплексу дії, причому, сюжетно-сценічні ускладнення вибудовуються минаючи музичний тематизм як такий, створюючи ту перевагу видовищності, що показова була для опери бароко й романтизму і яка опинилася прийнятною для сучасної аудиторії. Постановка Г.Ковтуна симптоматична для постмодерністського тяжіння до видовищності, у ній відсутні містеріальні асоціації, такі показові для морально-релігійного пафосу творів М.В.Гоголя.
Ключові слова: жанр в музиці, опера-балет, постановка опери, містерія, видовищність опери-бароко