СЕМАНТИКА МАСКИ-ОБРАЗУ У СХІДНІЙ МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНІЙ ТРАДИЦІЇ
Анотація
Метою статті є виявлення семантики маски-образу у східній музично-театральній традиції. Методологія роботи визначається єдністю семантичного, історико-культурологічного, театрознавчого, національно-стильового, компаративного й музикознавчого підходів, що дозволяють виробити єдиний базис дослідження. Наукова новизна роботи пов’язана з розглядом функціонального й художнього аспектів маски-образу у східній театральній школі як однієї з головних семантичних основ національних театральних систем. Висновки. Розглянуті східні художньо-театральні системи дають підстави вважати, що у східній традиції під категорією «маска» треба розуміти весь комплекс виразних засобів, у який включені: маска, костюм персонажа, особливі форми інтонування й жести, властиві саме цій масці, де все це чітко канонізоване. Особа, загримована під маску, «маска-грим» у східній традиції — це тільки частина «маски-образу», яка створюється виконавцем під час спектаклю. Східна модель маски на відміну від західної моделі, будучи історично більш пізньою й до того ж триваючою до наших днів, зберігає свій зв’язок із прадавніми ритуалами, наділяється містичним змістом.
Посилання
2. Budaeva, T. (2011). Music of the Traditional Chinese Jingju Theater: Peking Opera: dis.... cand. art criticism: 17.00.02. M.: Mosk. state Conservatory named after P. I. Tchaikovsky. [in Russian]
3. Grigorieva, T. (2002). The Shinto roots of the theater Noh // Shinto — the path of the Japanese gods: essays on the history of Shinto: in 2 volumes of St. Petersburg: Hyperion. Vol. 1. [in Russian]
4. Levy-Bruhl, L. (1994). Supernatural in primitive thinking. M.: Pedagogy-Press. [in Russian]