ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИРАЗОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ФОРТЕПІАНО В КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ АНСАМБЛЯХ С. ЛЮДКЕВИЧА

Gabriella Astalosh

doi:10.31723/2524-0447-2019-28-2.2

Gabriella Astalosh Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2019-28-2.2

Ключові слова: камерно-інструментальний жанр, стильові особливості, виразові можливості, фортепіано

Анотація

Мета статті – на основі аналізу камерно-інструментальної спадщини С. Людкевича виявити особливості у трактовці фортепіано з огляду на еволюційні тенденції у сфері виразовості інструменту, зокрема, систематизувати стильові особливості жанру у творчості С. Людкевича, визначити специфіку співвідношення та взаємодії інструментальних партій у цілісній тканині творів, дослідити специфіку у трактовці фортепіанних партій, сформулювати основні виконавські проблеми та складності. Методологія дослідження полягає у застосуванні загального наукового принципу об’єктивності. Основними методами у дослідженні стильових особливостей трактування камерно-інструментального жанру в творчості композитора виступили: історичний, джерелознавчий, аналітичний, структурно-логічний та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі здійсненого музикознавчого та виконавського аналізу зразків зазначеного жанру вперше виявлено основні тенденції фортепіанної виразовості у камерно-інструментальній у спадщині С. Людкевича. Систематизовано стильові особливості жанру у творчості митця, визначено принципи співвідношення та взаємодії інструментальних партій у цілісній тканині творів, досліджено специфіку у трактовці фортепіанних партій, сформульовано основні виконавські проблеми та складності. Висновки. Доведено, що розуміння композитором специфіки ансамблевого музикування, котре базується на критеріях спільності, цілісності виконавського процесу, взаємодоповнення та взаємопроникнення індивідуальних партій сприяло трактуванню камерно-інструментального жанру з орієнтацією на рівноправність учасників ансамблю. Водночас, формуючи у своїх камерно-інструментальних творах новий тип специфічно ансамблевого виконавства, С. Людкевич значно розширив виразові можливості фортепіано. Тому всі партії беруть активну участь у розвитку музичного матеріалу, в драматургії композиції і формують єдину, неподільну фактуру твору.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри камерного ансамблю та квартету

Посилання

1. Andrijevska, V. (2010). Chamber-instrumental ensemble in Lviv composers’ works of the twentieth century. Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv [in Ukrainian]
2. Brylynska-Blazhkevych, H. (1999). Stanislav Lyudkevich's piano work. To the 120th anniversary of the composer's birthday. Lviv [in Ukrainian]
3. Kashkadamova, N. (2001). Piano Art in Lviv : Articles. Reviews Materials. Ternopil: Aston [in Ukrainian]
4. Klyn, V. (1979). Piano music by S. Lyudkevych. Muzyka, 1, 7-9 [in Ukrainian]
5. Kozarenko, O. (1998). Some tendencies of the development of the national musical language in the first third of the twentieth century. Ukrajinsjke muzykoznavstvo, 28, 144-154 [in Ukrainian]
6. Kyjanovska, L. (2000). Stylistic evolution of Galician musical culture of the XIX-XX centuries. Ternopil: Aston [in Ukrainian]
7. Pavlyshyn, S. (1974). Stanislav Lyudkevych. Kyiv: Muzychna Ukrajina [in Ukrainian]
8. Slyusar, T.M. (2009). Lviv chamber-instrumental Sonata in the historical and stylistic paradigm of the genre. Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv [in Ukrainian]