КОМУНІКАТИВНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ДИРИГЕНТА

  • Yaroslav Gorbal Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка
Ключові слова: диригент, комунікація, музичне виконавство, колектив, оркестр, психологічні особливості

Анотація

Мета пропонованої статті – розглянути значення комунікативних аспектів диригентської діяльності. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході до феномену комунікації у музично-виконавській творчості. Використовуються такі методи дослідження: джерелознавчий, історичний, систематичний, метод аналізу та синтезу. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві в центрі дослідження знаходяться комунікативні аспекти диригентської діяльності. Висновки. Найважливішою умовою досягнення атмосфери творчості, комунікативної поліфонії є втілення в художньому просторі ідеї гуманізму. За великого різноманіття трактовок цього поняття найбільш значимим для сучасного музиканта-диригента є визначення гуманізму як світогляду, що базується на принципах рівності, справедливості, поваги до людської гідності, визнанні цінності людини як особистості, її права на розвиток та виявлення своїх здібностей. Гуманістична спрямованість діяльності диригента, усвідомлення ним цінності кожного учасника колективу і його вкладу у співтворчість, створення умов для натхненної праці, що відкриває всім учасникам новий ракурс осягнення музики, загострює їх інтуїцію та відкриває нові перспективи творчої діяльності, є фундаментом створення справжньої поліфонії спілкування, проявом світоглядного антропоцентризму як важливого та значимого складника професійної діяльності диригента, що забезпечує їй максимальну ефективність

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри оркестрового диригування

Посилання

1. Erzhemskiy, H. (1993). Conducts and paradoxes of conducting. Sankt-Peterburg: Dean. [in Russian]
2. Kondrashyn, K. (1970). About Conducting. Leningrad, Moskva : Sovetskiy kompozitor. [in Russian]
3. Lebrehr, N. (2007). Maestro Myth. Great Conductors in the Struggle for Power. Moskva : Klassika XXI vek. [in Russian]
4. Makarenko, G. (2005). Conductor creativity in the context of an integrative approach: Extended abstract of doctor’s thesis. Kyiv. [in Ukrainian]
5. Pokrovsky, B. (2002). What, for what and how. Moskva : Slovo. [in Russian]
6. Psihologiya XX veka (2003). Pod red. V. Dryzhynina. Moskva : OOO PER SE. [in Russian]
7. Psychology of art (2003). Pod. red. K. Selchenok. Minsk : Harvest. [in Russian]
8. Sverliuk, Ya. (2011). Theoretical and methodological foundations of professional training of the conductor of an orchestral collective in other major mysteries: Extended abstract of doctor’s thesis. Kyiv. [in Ukrainian]
9. Sosnova, M. (2005). Actor’s art. Moskva: Akademicheskiy proekt. [in Russian]
Опубліковано
2019-06-19
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА