РИТОРИЧНІ ФУНКЦІЇ СЛОВА В ОПЕРНІЙ ТВОРЧОСТІ М. І. ГЛІНКИ

Zhu Venfen

doi:10.31723/2524-0447-2019-28-2.12

Zhu Venfen Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2019-28-2.12

Ключові слова: опера, риторичний підхід, слово в опері, риторичні функції, музично-риторична фігура, формульність

Анотація

Метою даної статті стає розгляд функцій слова в оперній творчості М. Глінки крізь призму риторичного підходу для виявлення прихованих смислів, здатних розширити семантичний простір опер композитора. Методологія. Методологічна основа роботи спирається на комплекс аналітичного, типологічного, структурно-функціонального та компаративного підходів. Наукова новизна роботи полягає в роз-ширенні уявлень про опери М. Глінки завдяки дослідженню риторичних функцій слова в них. Висновки. Актуалізація риторичного рівня музичної поетики (від музично-риторичних фігур до структурних детермінант) допомагає розкрити смисли обох опер М. Глінки. Застосування композитором принципів музичної символіки органічно поєднується із втіленням концепцій «Життя за царя» і «Руслана і Людмили» на двох рівнях: ідеї, відображеної в конкретному музично-поетичному тексті оперних номерів, і надідеї, відображеної в їх мотивах-символах. Взаємодія риторичного і стилістичного начал в операх М. Глінки видозмінюється протягом усього творчого шляху композитора: особливе ставлення до словесного матеріалу змушує посилювати увагу до семантичних функцій окремих слів і підпорядковує логіку словесного тексту власному поетичному баченню автора. По суті, словесний текст впливає на музику, але не на рівні формоутворення, драматургії у цілому, а на рівні окремих авторських музично-риторичних фігур. Усе це зумовлює розвиток їхнього неориторичного (Ю. Лотман) потенціалу.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

асистент-стажист кафедри сольного співу

Посилання

1. Asafiev B. (1952) Glinka. Selected Works. M.: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR. T. I: Selected works on Glinka. S. 58–283 [in Russian].
2. Wang Lunchuan (2019) Operna storytelling as the subject of ordinary music knowledge: dis. for competition uch. degree of candidate art history: [spec.] 17.00.03 Musical art. Odessa [in Ukrainian].
3. Zakharova O. (1975) Musical rhetoric of the XVII - the first half of the XVIII century. Problems of music science. M.: Sov.kompozitor Issue. 3. S. 345–378 [in Russian].
4. Lotman U. (1992) Rhetoric. Selected articles: in 3 volumes. Tallinn, T. 1. Articles on semiotics and typology of culture. S. 167–183 [in Russian].
5. Medushevsky V. (2000) Holy tradition of Russia. The traditions of art culture. Interuniversity collection of scientific papers. Vol. 3. Moscow- Volgograd. S. 4–25 [in Russian].
6. Neyasova I. (2000) Russian historical opera (on the problem of the typology of the genre): dis. for competition uch. degree of candidate art history: [spec.] 17.00.02 Musical art. Magnitogorsk [in Russian].
7. Prisyajnyuk D. (2004) Musical rhetoric and composer practice of the twentieth century: dis. for competition uch. degree of candidate art history: [spec.] 17.00.02 Musical art. Nizhny Novgorod [in Russian].
8. Ruchevskaya E. (2002) «Ruslan» Glinka, «Tristan» Wagner and «Snow Maiden» Rimsky-Korsakov. Style. Dramaturgy. Word and music. St. Petersburg: Composer. [in Russian].
9. Smagina E. (2010) Glinka’s opera poetics in the context of national cultural traditions: dis. for competition uch. degree of candidate art history: [spec.] 17.00.03 Musical art. Rostov-on-Don [in Russian].
10. Ugryumov N. (1987) Opera M.I. Glinka «Life for the Tsar» Manuscript. Kryvyi Roh. [in Russian].
11. Ulyanov V. (1999) Trombone timbre in the orchestra M.I. Glinka: multifunctionality and color: dis. for competition uch. degree of candidate art history: [spec.] 17.00.02 Musical art. SPb.: SPbGK them. N.A. Rimsky-Korsakov [in Russian].