ПРОБЛЕМА ВОКАЛЬНОГО ІНТОНУВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ОПЕРНОМУ ТА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ

  • Du Wei Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Ключові слова: оперне мистецтво, музична інтонація, вокальне інтонування, емоційно-смисловий складник вербальної інтонації, музично-сценічна інтерпретація оперного твору

Анотація

Метою статті є дослідження феномену вокального інтонування та його впливу на оперне та камерно-вокальне мистецтво. Відзначається, що в процесі історичного розвитку оперного мистецтва розроблявся і постійно продовжував свій розвиток інтонаційно-смисловий стрій музичної вокальної драматургії, з основною опорою на можливості людського голосу, на виразний комплекс мовних інтонацій. Методологія роботи визначається єдністю історико-культурологічного, літературознавчого, психологічного, музикознавчого аналітичного і оперознавчого підходів, що створюють комплексний інтердисциплінарний базис дослідження. Наукова новизна полягає у тому, що суть інтонації розкривається як один з прадавніх і найприродніших способів передачі емоційного, смислового і семантичного вмісту навколишнього світу за допомогою звучання мови, музики, різних форм обрядової діяльності, іншими словами, як головний смислоутворюючий, зберігаючий й комунікативний смисл культурного феномену. Висновки. Життєздатність і затребуваність оперного мистецтва визначається тим, що воно народилося і продовжує розвиватися на перехресті різних видів мистецтва, з можливістю вкраплення всіляких стилістичних елементів, властивих іншим жанровим формам. В сучасному світі під «оперою» доводиться розуміти велику сферу музично-сценічних новацій, які деколи виходять далеко за рамки музичного театру. Філософсько-естетичні погляди сучасності, нові концептуальні рішення, техніка музичного письма – все це веде до значних змін оперного жанру. Класична опера, будучи дуже гнучкою синтетичною моделлю, вбирає в себе нові форми і види не лише музичного, але і кінематографічного, телевізійного мистецтва, риси масової популярної культури, що приводить до суттєвих модифікувань сталих традицій у оперному жанрі та до народження нових гібридних форм, які відповідають вимогам часу.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

здобувач кафедри історії музики та музичної етнографії

Посилання

1. Asafiev, B. (1971) Musical form as a process. Book 1-2. Leningrad : Music. [in Russian].
2. Vygotsky, L. (1998) Psychology of art. Rostov іn/Dons. [in Russian].
3. Gosenpud, A. (1965) Opera Dictionary. Moscow, Leningrad : Music. [in Russian].
4. Losev, A. (2012) Music as a subject of logic. Moscow : Academic project. [in Russian].
5. Radionova, T. (2006) Intonation and its general aesthetic significance (to the formulation of the problem “intonation as a category of aesthetics”). Intonology. Vol. 11. M. URL: http://independent-academy.net/science/tetradi/11/radionova2.html [in Russian].
6. Soloviev, V. (1980) The general meaning of art. Philosophy of art and literary criticism. Moscow : Art [in Russian].
7. Tovstonogov, G. (1980) Mirror scene. Prince 1: About the director’s profession. Leningrad : Art. [in Russian].
8. Toropova, A. (2011) Intoning function of the psyche in the genesis of musical consciousness. Personal development. No 3. P. 40–61. [in Russian].
9. Toropova, A. (2012) The phenomenon of intonation as a sign function. Personal development. Theories and research. Personality in the context of culture. No. 1. C. 136–151. [in Russian].
10. Kholopova, V. (2002) Theory of music: melodics, rhythm, texture, thematism. St. Petersburg: Doe. [in Russian].
Опубліковано
2019-10-23
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА