СУЧАСНЕ МЕТНЕРОЗНАВСТВО: ТЕОРЕТИЧНІ ПРОЛЕГОМЕНИ І ТВОРЧІ ПЕРСПЕКТИВИ

  • Aleksandra Yvanovna Samoilenko Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: сучасне метнерознавство, «час Метнера», пам'ять Метнера, авторська семіосфера Метнера, основні смисли музичної мови, музична мова Метнера, «Муза і мода»

Анотація

Мета роботи – намітити підходи до того особливого явища, яке можна називати «загадкою творчості Метнера», що виникає з його особливих відносин з часом і музикою; визначити основні напрямки роз- витку метнерознавства, які підтверджують його міжнаціональний, за- гальноєвропейський характер, з огляду на ті основоположні досліджен- ня життя і творчості Метнера, які створювалися в зустрічному русі російської та західноєвропейської музикознавчої думки. Методологія дослідження ґрунтується на синтезі контекстуального і імпліцитно- семантичного підходів, історіологічного і семіологічного способів оцінки, пов’язана з включенням ноетичних критеріїв в музикознавчий дискурс. Наукову новизну даної статті визначає системний розгляд творчих ідей Метнера, що лежать в основі створених ним музичних цілісних етико-естетичних концепцій; виявлення їх резонансу з тими настроями і ціннісними екзистенційними пошуками, які утворюють магістральний напрям в художній культурі початку третього тисячоліття. Вводить- ся поняття «часу Метнера» як особливого онтологічного феномена, що належить до символічної сфері культури, відкриваються символічні властивості не тільки музичних творів Метнера, але і його особисто- сті з належним їй контентом біографічних даних. Висновки дозволя- ють стверджувати, що вивчення логосфери музики М. Метнера, взятої в єдності контекстуальних і інтекстуальних факторів та смислових проекцій його творчості, може сприяти вирішенню проблеми музичної мови як смислоутворюючого фактора людського життя і як ноетичного першоджерела в її різних теоретичному та творчо-практичному докла- даннях. У «Музі і моді» Н. Метнер визначив (для себе і для музики в її устремлінні до майбутнього) головні вихідні умови – закономірності фор- мування і реалізації основних смислів музичної мови, виділяючи серед них дух музики, пісні – теми, споглядання – дія, натхнення – майстерність, спокій – рух, світло – тінь. Цими та подальшими своїми міркуваннями він поставив проблему музичної мови як змістостворюючого фактора людського життя, як ноетіческого першоджерела; і ця проблема, як з її естетичної, так і з її прагматичної технологічної боку, залишається найбільш важкою і невирішеною до сьогоднішнього дня (і для компози- торів, і для музикознавців).

Посилання

1. Гервер Л. Поэзия романсового творчества: Рахманинов и Метнер (заметки к теме). Научный вестник Московской консерватории. 2014. № 1. Материалы конференции «Рахманинов и XXI век. Прошлое и настоящее». Москва : МГК им. П.И. Чайковского. С. 54–67.
2. Гурко В. Проблема творческой личности в русской культуре Серебряного века : дисс. …канд. культурол. наук. Москва, 1999.
3. Долинская Е. Николай Метнер. Москва, 2013.
4. Зетель И. Н.К. Метнер – пианист: Творчество. Исполнительство. Педагогика. Москва : Музыка, 1981.
5. Лотман Ю. Память в культурологическом освещении. Ю.М. Лотман Семиосфера. Культура и взрыв. Внутри мыслящих миров. Статьи. Исследования. Заметки. Санкт-Петербург, 2000. С. 673–676.
6. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. Москва, 1991. С. 143–144.
7. Метнер Н. Муза и мода (защита основ музыкального искусства). Париж : ZMCA-PRESS, 1935.
8. Предвечнова Е. Фортепианные сонаты Н.К. Метнера: особенности стиля и семантики : дисс. …канд. искусствоведения. Новосибирск, 2018.
9. Сидорова С. Концепция творческой памяти в художественной культуре: Марсель Пруст, Владимир Набоков, Иван Бунин : дисс. … канд. культурологии. Москва, 2003.
10. Смирнов М. Русская фортепианная музыка. Москва : Музыка, 1983.
11. Фламм К. Эстетические взгляды Николая Метнера. Защита неписаных законов: «Муза и мода». Русский композитор Николай Метнер. Перевод Марии Моховой и Руслана Разгуляева. Ученые записки РАМ имени Гнесиных. Москва, 2014. Вып. 3(10). С. 3–35.
Опубліковано
2019-10-16
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА