ВИПАДКОВА ЗАКОНОМІРНІСТЬ ЧИ ЗАКОНОМІРНІСТЬ ВИПАДКОВОСТІ? (ПРО РОЛЬ ДЕЯКИХ БІОГРАФІЧНИХ ДЕТАЛЕЙ В ІСТОРІЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ)

  • Serhei Vytalevych Tyshko Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Ключові слова: музична культура, закономірність, випадковість, біографічний факт, музично-історичний процес, творча доля Миколи Метнера

Анотація

Мета статті – розкрити діалектичний характер взаємодії зако- номірного й випадкового в долі мистецтва й художніх особистостей, зокрема у творчій долі Миколи Метнера й деяких інших представників російської музичної традиції. Методологія статті визначається єдні- стю наративного й біографічного підходів, включених в історичні про- єкції епістемології із залученням деяких контекстуальних підходів і ха- рактеристик. Наукова новизна дослідження зумовлена впровадженням методу мікроісторичного аналізу, що дозволяє виявляти, яким чином в історії музики випадковості виступають каталізаторами закономірних процесів, забігаючи попереду закономірностей, неухильно до них ведуть; поглибленням біографічного методу музично-культурологічного дослі- дження, що дозволяє розділяти й зіставляти два основних плани жит- тєво й художньо значущих подій, фактів загальнокультурного призна- чення та особистісно-психологічного змісту. Висновки підтверджують, що й випадковості, й закономірності музично-історичного процесу слід вивчати, як мінімум, у двох напрямках, що взаємно перетинаються: у власне біографічному – із залученням найрізноманітніших контекстів (географічного, історичного, політичного, культурологічного, медичного й інших) – і в загальному музично-історичному (від задумів і смислів до інтонаційного генезису й будови музичних творів). Підтверджується також особлива важливість перетину закономірного й випадкового як ціннісних вимірів художньої фактографії у творчій біографії Миколи Метнера й деяких інших представників російської музичної культури.

Посилання

1. Бажина Н. Свобода сюжетной драматургии под эгидой порядка: (соната-баллада ор. 27 Н. Метнера). Концепты хаоса и порядка в естественных и гуманитарных науках = Konzepte von chaos und ordnung in natur- und geisteswissenschaften : Национальное исследование ун-т «Высшая школа экономики», Нижегор. фил., Австрийская б-ка Нижнего Новгорода / под ред. В. Ахамер и др. Нижний Новгород : ДЕКОМ, 2011. С. 466–470.
2. Гессе Г. Степной волк / пер. С.Апта. URL: http://www.hesse.ru/books.
3. Гинзбург К. Мифы – эмблемы – приметы: Морфология и история / пер. с итал. и послесл. С.Козлова. Москва : Новое издательство, 2004. С. 321–345.
4. Глинка М. Письмо З.А.Волконской 11/23 февраля 1832 г. Полное собрание сочинений. Литературные произведения и переписка : в 2-х т. Т. 2а / подгот. А. Ляпунова. Москва : Музыка, 1975. С. 40–41.
5. Глинка М. Записка для путешествия В.П. Энгельгардта. Письма и документы. Ч. II: Деловые бумаги и прочие документы. Приложения. Комментарии и указатели. Москва : Директ-Медиа, 2012. С. 2892–2893.
6. Гоголь Н. Рим (отрывок). Собрание сочинений : в 6-ти тт. Т. 3: Повести. Москва : Гос. издательство худ. литературы, 1949. С. 186–228.
7. Зильберман Ю., Тышко С. «Может быть, Владимир Семенович захочет помочь…». (Комментарии к неизвестному письму М.А. Чехова В.С. Горовицу). Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство. Вип. 32. Київ : 2010. С. 252–268.
8. Зильберман Ю., Тышко С. Владимир Горовиц на родине и в эмиграции. Биографическая реальность – искаженная и восстановленная. (Работа над ошибками). Київське музикознавство. Вип. 25: Культурологія та мистецтвознавство. Київ : 2007. С. 221–237.
9. Зильберман Ю., Тышко С. Владимир Горовиц: от Чайковского к Рахманинову. (Пять комментариев к малоизвестному письму С.В. Рахманинова В.С. Горовицу). Музыкальная академия. 2007. № 2. С. 125–150.
10. Зильберман Ю. Русская корреспонденция Владимира Горовица в архиве Йельского университета. Мюнхен : 2019. 173 с. URL: https://issuu.com/horowitzpianocompetition/docs/9dd644488c8bfb.
11. Леві Дж. Про мікроісторію. Нові підходи до історіописання: збірник статей / ред. П. Берка. Київ : Ніка-Центр, 2010. С. 119–138.
12. Метнер Н. Письма / сост. З. Апетян. Москва : Советский композитор, 1973. 650 с.
13. Муратов П. Образы Италии. Москва : Республика, 1994. 592 с.
14. Павелко К. Мікроісторичний метод дослідження творчої біографії композитора (на прикладі варшавського періоду життя Михайла Глінки). Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ : 2017. C. 68–78.
15. Сван А. Мои встречи с истинным художником. Воспоминания о Метнере. URL: http://www.nikolaimedtner.ru/memoirs/swan.html
16. Цвейг Стефан. Звездные часы человечества. Москва : АСТ, 2009. 192 с.
17. Чайковский П. Письмо М.И.Чайковскому от 17/29 апреля 1874 г. Письма к родным / ред. и примечания В. Жданова. Т. 1: 1850–1879. Москва : Государственное музыкальное издательство, 1940. С. 201–202.
18. Shonberg H. Horowitz. His life & music. London, Simon & Shuster Ltd, 1992. 432 p.
19. Silberman J., Tyschko S. Wladimir Horowitz im Vaterland und in der Emigration. Biographische Realität – entstellt und wiederhergestellt (Fehlerberichtigung). Київське музикознавство. Вип. 28: Musikwisseschaft im Dialog. Київ – Düsseldorf, 2008. С.76– 88.
Опубліковано
2019-10-16
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА