ХОР В ОПЕРІ «ФАУСТ» Ш. ГУНО ЯК ВАГОМИЙ КОМПОНЕНТ МУЗИЧНО-ДРАМАТУРГІЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ
Анотація
Мета роботи – вивчення хору як показника образно-емоційної сфе- ри в опері «Фауст» Ш. Гуно. Хоровий компонент разом з оркестром, солістами, декораціями, сценічним рухом є невіддільною ланкою музич- но-драматургічного розвитку твору. При всій специфічності ліричної трагедії деякі риси зближують твір Ш. Гуно з традиціями великої історичної опери: масштабність і грандіозність сценічного втілення, історичний антураж, методи використання хору. Методологія дослі- дження полягає в поєднанні методів цілісного інтонаційного, жанро- во-стильового, композиційного, драматургічного аналізів. Наукова но- визна представленої роботи виявляється в таких аспектах: вперше у вітчизняному мистецтвознавстві здійснено комплексно-аналітичний аналіз із позиції специфіки подання хору як драматургічної одиниці в опе- рі «Фауст» Ш. Гуно; досліджено провідне місце хору в опері. Висновки. Аналіз хорових сцен дає нам підстави стверджувати, що хорові сцени в опері «Фауст» Ш. Гуно охоплюють майже всю дію та зумовлені зміс- том і сценічною ситуацією. В опері Ш. Гуно представлені всі основні сфери соціуму й побуту: сільська пастораль, міська площа, кабачок, бал, храм, в’язниця. Особливо розвинена в опері функція вираження громадської думки, яка одночасно виступає непрямим розкриттям ав- торської оцінки того, що відбувається, з боку християнсько-католиць- кої етики. Ш. Гуно різноманітно використовує тембральні можливості хору, застосовуючи різні склади (мішані, однорідні, неповні), обираючи кількість голосів (від одноголосся до шестиголосся), зберігаючи водно- час незалежність кожного окремого голосу, звертається як до хору a cappella, так і до хору із супроводом. Ретельно розроблені жанрові картини, наділений різноманітними функціями хор дозволяють Ш. Гуно досягти кількох цілей: розв’язати проблему великої оперної форми, по- містити любовну історію в реальний соціальний простір, забезпечити драматичну активність дії, виявити «надідею» твору. Все вищесказане говорить про особливу роль, яку відіграє хор в опері Ш. Гуно, про велику багатообразність його трактування як активного, багатоликого пер- сонажа, який незамінний у розв’язанні центрального завдання – втіленні музичної драматургії.
Посилання
2. Демина И.К., Горелик Н.Г. Религиозно-философская концепция гетевского «Фауста» в одноименной опере Ш. Гуно. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики та освіти : збірник наукових праць Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків, 2005. Вип. 16. С. 89–99.
3. Енська О.Ю. Антична тематика та діалог культур в оперній творчості Ш. Гуно: автореф. дис. ... канд. мистецтвознав. наук : 17.00.02 «Музичне мистецтво» ; Нац. муз. акад. України ім. П.І. Чайковського. Київ, 1995. 25 с.
4. Исаханов Г.Д. «Фауст» Гуно. Авторский замысел и сценическое воплощение. Вопросы оперной драматругии : сборник статей. Москва : Музыка, 1966. С. 118–144.
5. Мовчан В.О. «Фауст» Ш. Гуно: музыковедческие и редакторские интерпретации. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики та освіти : збірник наукових праць. «Шлях до майстерності в реаліях мистецькох практики та освіти». Харк.держ.ун-т. мистецтв ім. І.П.Котляревського. Харків, 2012. Вип. 37. С. 412–422.
6. Невская Н.Г. Претворение фаустовской темы в музыке XIX века: проблемы жанра : автореф. дисс. ... кандидата искусств : 17.00.02 «Музыкальное искусство» ; Рост. гос. консерватория им. С.В. Рахманинова. Ростов-на-Дону, 2011. 24 с.
7. Федосова Э.П. «Фауст» Шарля Гуно. Москва : Музгиз, 1966. 73 с.
8. Capdevila R. Charles Gound y sucesores: Oratorio, Melodie francesa, Opera Lyrique. Buenos Aires Ciudad, 2012. 83 p.
9. Fisher-Burton D. A history of Opera Milestones and Metamorphoses. Opera Classics Library, 2007. 400 p.
Музичне мистецтво і культура