ДУХОВНО-СМИСЛОВІ АСПЕКТИ ХРИСТИЯНСЬКОГО СЛАВОСЛІВ’Я В АНГЛІЙСЬКІЙ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ “GLORIA” ДЖ. РАТТЕРА)

Анотація

Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної специфіки “Gloria” Дж. Раттера в руслі особливостей відтворення християнської славо- словної традиції в англійській культурі й музиці. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно- стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико- культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно- смислову й стильову специфіку “Gloria” Дж. Раттера в контексті не тільки індивідуального авторського стилю композитора, але й еволю- ційних шляхів англійського хорового мистецтва та його духовних на- станов. Наукова новизна статті визначена її аналітичним ракурсом, що враховує особливості відтворення семантико-риторичної специфіки Gloria-славослів’я в однойменному творі Дж. Раттера. Висновки. Ком- позиція “Gloria” Дж. Раттера, створена в 1974 р., є одним із видат- них творів англійської хорової літератури другої половини ХХ ст., що відзначається певною еклектичністю стилю та несе на собі, з одно- го боку, відбиток європейської духовної хорової традиції цього періоду (Ф. Пуленк, І. Стравінський), відзначеної пошуками «нової сакраль- ності» й «нової релігійності». З іншого боку, цей твір (не дивлячись на американське замовлення) безпосередньо пов’язаний з англійською ду- ховною та культурно-історичною традицією, в межах якої концепт «слави» у всій різноманітності його проявів займав досить суттєве місце, починаючи з часів Середньовіччя, та складав один із важливих аспектів національного світовідчуття та «образу світу», відтвореного в тому числі й в поетиці грандіозних славословних хорових композицій у жанрі Te Deum, Gloria та їх національних аналогів (антеми). Жанрово- стильові й темброві якості Gloria Дж. Раттера виявляють, з одно- го боку, суттєвий вплив однойменного твору Ф. Пуленка. Апелювання до лідійського ладу у 2-й частині, ритмічна примхливість тематиз- му фіналу свідчать про інтерес композитора й до творчих відкриттів І. Стравінського. З іншого боку, Дж. Раттер у цьому творі наслідує і кращі традиції англійської хорової музики, яка, як зазначалося вище, має багато напрацювань у жанровій сфері хорового хваління-славослів’я, починаючи ще з часів Ренесансу, й пізніше у творчості Г.Ф. Генделя.