СТИЛІСТИКА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИХ ТВОРІВ В. КОСЕНКА: ДО ПИТАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО- КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ТРАКТОВКИ ЖАНРОВОЇ ТРАДИЦІЇ

Liudmyla Oleksandrivna Sniehirova

doi:10.31723/2524-0447-2020-31-2-5

Liudmyla Oleksandrivna Sniehirova Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-7221-0440

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-5

Ключові слова: жанрова традиція, камерно-вокальна лірика, камер- ний стиль, стилістика, індивідуально-композиторський стиль

Анотація

Мета статті полягає у визначенні особливостей стилістики ка- мерно-вокальних творів В. Косенка, які комплексно утворюють спе- цифіку індивідуально-авторського трактування цієї жанрової тради- ції. Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є системний метод, що дає змогу розглядати окремі елементи стиліс- тики романсів українського композитора як складники цілісного явища індивідуального композиторського стилю і його прояву в інтерпретації жанрової традиції, а також музикознавчий метод жанрово-стильо- вого аналізу, який спрямований на виявлення стилістичного комплек- су творів В. Косенка. Також використовується біографічний метод, який дає змогу співвідносити особливості творчої біографії компози- тора з індивідуальним стильовим виглядом його камерно-вокальної лі- рики. Наукова новизна статті визначається теоретичною розробкою камерно-вокальної спадщини В. Косенка в аспекті специфіки індивіду- ально-композиторського стилю, який утворює ключову рушійну силу в історичній динаміці жанрової традиції. Зазначений аспект знач- ною мірою заповнює «загальний» погляд на вокальну лірику видатного українського Майстра малих форм, що переважає в вітчизняних му- зикознавчих дослідженнях. Висновки. Стилістика романсів В. Косен- ка вибудовується за принципом успадкування і творчої інтерпретації класичних жанрових канонів європейської камерно-вокальної лірики. Індивідуально-композиторське трактування жанрової традиції пов’я- зане переважно з ідеєю збагачення «романтичного духу» малої вокальної форми мелодійною виразністю, властивою українському солоспіву. Та- кож суттєвою для В. Косенка виявляється спадкоємність від традицій російської камерно-вокальної лірики, зокрема від стилістики романсів С. Рахманінова, яка надає творам українського композитора традиці- оналистські стильові характеристики. Це дає змогу розглядати камер- но-вокальну спадщину В. Косенка та індивідуально-стильові орієнтири українського композитора як їхню «охоронну» функцію, що спрямована на збереження і зміцнення базових жанрових принципів і жанрового стилю камерно-вокальної лірики в умовах активного поновлення музич- но-естетичних канонів на межі ХІХ–ХХ ст.

Посилання

1. Антонюк В. Вокальна лірика В. Косенка та формування української школи камерного співу. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2016. Вип. 115. С. 146–162.
2. Вавренчук І. Сецесійні акценти у вокальній ліриці В. Косенка. Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. 2012. № 3. С. 140–146. 3. Грінченко М.О. Вибране. Київ, 1959. 529 с.
4. Жукова О. Стилістичні особливості романсової творчості В. Косенка на прикладі романсу «Ветер перелётный» Ор. 1 № 4. Київське музикознавство. Вип. 56. С. 136–145.
5. Ніколаєва Л. До проблеми жанрового визначення творів для голосу з фортепіано. Музична україністика: сучасний вимір. 2008. Вип. 2. С. 83–92.
6. Олійник О. Фортепіанна творчість В.С. Косенка. Київ : Наукова думка, 1977. 150 с.
7. Сохор А. Теория музыкальных жанров: задачи и перспективы. Вопросы социологии и эстетики музыки: статьи и исследования. 1983. Вып. 3. С. 129–142.