ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСТВА ТА НАВЧАННЯ ГРИ НА УДАРНИХ ІНСТРУМЕНТАХ У СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ В «ЕПОХУ СКОМОРОХІВ»

Ganna Oleksiivna Ralo; Oleksiу Mykolayovych Ralo

doi:10.31723/2524-0447-2020-31-2-17

Ganna Oleksiivna Ralo Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського http://orcid.org/0000-0003-0887-1559
Oleksiу Mykolayovych Ralo Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0001-5044-2016

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-17

Ключові слова: скоморохи, потішники, ударні інструменти, вико- навство, інструментальна музика, бубен, навчання

Анотація

Мета роботи – визначити значення ударних інструментів і музич- ної освіти в «епоху скоморохів» з IX–XVII століття у народів східних слов’ян. Методологія дослідження. У процесі написання роботи вико- ристовувалися такі методи дослідження: дедукції, індукції, метод по- рівняльного аналізу, проблемно-хронологічного аналізу. Наукова новиз- на. У статті вперше розглядається музичне мистецтво скоморохів у східних слов’ян із позиції становлення та формування виконавства та навчання на ударних інструментах у цей період. Висновки. З появою рукописних джерел, а також пам’яток образотворчого мистецтва, які частково відображали різні сторони життя східних слов’ян, ми можемо стверджувати про існування на території Київської Русі різ- номаніття музичних інструментів, серед яких важливе місце займали ударні. Різні ударні інструменти мали в основному одну загальну назву, характерну саме для цієї категорії інструментів. Разом із тим вже в цей час можна умовно поділити ударні на кілька груп інструментів, кожна з яких більшою чи меншою мірою виконувала певну роль і засто- совувалася в різноманітних видах діяльності людини. Скоморошество, починаючи з IX століття, являє собою окремий вид професійної діяль- ності цілого прошарку населення суспільства. Про існування системної освіти в «епоху скоморохів» ми не можемо стверджувати, бо вона була тільки на початкових етапах свого становлення. Навчання як складова частина освіти проходило в руслі неписьменної традиції, передавалося від майстра до учня з покоління в покоління. Одним з основних способів для отримання музичних знань і досвіду було переймання стилю гри, ви- конавських прийомів майстра. На цьому етапі склалися дві форми осві- ти: самоосвіта й індивідуально-вибіркова освіта. Скоморошество як феномен культури займало важливе місце в суспільному житті людей. Разом із тим самі потішники стали об’єктом «неприязні», заборони з боку держави та церкви, про що свідчать нормативні акти, церков- но-правові документи та інші джерела. Мистецтво скоморохів – без- сумнівно, яскраве явище на Русі, яке, незважаючи на згасання в середи- ні XVII століття, отримує новий виток розвитку, трансформуючись в інші форми.

Посилання

1. Акты исторические, собранные и изданные археографической комиссией. Т. 4. (1645–1676 гг.) / под ред. главного редактора и члена археографической комиссии, придворного протоиерея И. Григорьевича. Санкт-Петербург : Типография 2-го Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1842. 604 с.
2. Акты, собранные в библиотеках и архивах Российской Империи археографической экспедицией императорской академией наук.Т. 1. (1294–1598) / под ред. Г. Бередникова. Санкт-Петербург : Типография 2-го Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1836. 548 с.
3. Белкин А.А. Русские скоморохи. Москва : Наука, 1975. 192 с.
4. Варламов Д.И. Изменение мышления учащегося-музыканта в условиях академического образования. Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. 2014. № 5. Ч. 2. С. 15–18. URL: https://www.online-science.ru/userfiles/file/rcszqpidoc6uvfolx85zv8ag1egdfjnz.pdf (дата звернення 12.11.2020)
5. Галайская Р.Б. Коротко о зарождении и развитии русского музыкального этноинструментоведения. Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка : сборник ст. и материалов : в 2 ч. / под общ. ред. Е.В. Гиппиуса. Ч. 1. Москва : Советский композитор, 1987. С. 216–228.
6. Дворцовые разряды. Том I (1612–1628 гг.). Санкт-Петербург : Типография II-ого отделения собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1850. 1224 c.
7. Домострой Сильвестровского извода. 2-е изд. исправленное и дополненное. Санкт-Петербург : Типография И. Глазунова, 1902. 152 с.
8. Древние российские стихотворения, собранные Киршею Даниловым, и вторично изданные, с прибавлением 35 песен и сказок, доселе неизвестных, и нот для напева. Москва : Типография Семена Селивановского, 1818. 425 c. URL: https://books.google.com.ua/books?id=YeoGAAAAQAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false (дата звернення 13.11.2020).
9. Иванов П.И. Описание Государственного архива старых дел/сост. инспектором гос. арх. и чл. разных учен. о-в П. Ивановым. Москва : тип. С. Селивановского, 1850. 406 с. URL: https://elib.rgo.ru/handle/123456789/216482 (дата звернення 02.10.2020)
10. История русского искусства: в 2 т. Москва: Изобразительное искусство, 1979, 1980. Т. 1 : Искусство X – второй половины XIX века / под редакцией М.М. Раковой и И.В. Рязанцева. 1979. 319 с.
11. Мациевский И.В. Основные проблемы и аспекты изучения народных музыкальных инструментов и инструментальной музыки. Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка : сб. ст. и материалов: в 2 ч. / под общ. ред. Е.В. Гиппиуса. Ч. 1. Москва : Советский композитор, 1987. С. 6–38.
12. Николаева Е.В. Особенности освоения традиционной музыкальной культуры на начальном этапе развития отечественного музыкального образования народной ориентации. Вестник кафедры ЮНЕСКО Музыкальное искусство и образование. 2014. № 3(7). С. 134–147.
13. Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В.В. Яременка. Київ : Рад. письменник, 1990. 558 с. URL: http://litopys.org.ua/pvlyar/yar.htm (дата звернення 05.10.2020).
14. Полное Собрание Русских Летописей, изданное археографической комиссией. Том 3. Санкт-Петербург : Типография Эдуарда Праца, 1841 г. 308 с.
15. Стоглав. Казань : Тип. Губернского правления, 1862. 454 с. URL: https://dlib.rsl.ru/viewer/01003121952#?page=440 (дата звернення: 12.10.2020)
16. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный отдел: материалы и исслед., собранные д. чл. П. П. Чубинским. Том 3, 1872 г. Санкт-Петербург : Издан под наблюдением д. чл. Н.И. Костомарова, 1877 г. 488 с. URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=3199 (дата звернення 09.11.2020).
17. Фаминцын А.С. Скоморохи на Руси. Санкт-Петербург : Типография Э. Арнгольда, 1889 год. 191 с.
18. Финдейзен Н.Ф. Очерки по истории музыки в России с древнейших времен до конца XVIII века. Т. I, вып. 1. Москва; Ленинград : Музсектор. 1928. 217 с.
19. Юрков С.Е. «Смеховая» сторона антимира: скоморошество. Юрков С.Е. Под знаком гротеска: антиповедение в русской культуре (XI – начало ХХ вв.). Санкт-Петербург, 2003. С. 36–51. URL: http://ec-dejavu.ru/s/Skomoroh.html (дата звернення 03.10.2020).