АКТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ОПЕРНИХ СПІВАКІВ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

  • Larysa Mykolaivna Loboda Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0001-5446-2380
Ключові слова: вокальне мистецтво, виконавська діяльність, поста- ва голосу, творчий потенціал співака, вокальна методика, «прикриття звуку»

Анотація

Метою статті є комплексне вивчення принципів формування во- кальної техніки оперних співаків, що існують у різних вокально-пе- дагогічних методиках. Вказаний напрямок дослідження дозволяє на підставі проведеного аналізу багатолітнього емпіричного досвіду вока- лістів-практиків виявити систему універсальних настанов у процесі формування вокальних навичок. Методологічною основою статті є системний підхід до вивчення вокальної техніки сучасних оперних спі- ваків з включенням історичного, виконавського, методичного та ем- піричного підходів. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній процес формування вокальної техніки отримує комплексне вивчення, що включає вивчення його і як фізіологічного акту, і як складного психо- логічного явища. Цілісне уявлення про необхідні складові частини су- часної вокальної техніки базуються на осмисленні єдності предметно- го змісту теоретичного, історичного, виконавського, методичного та художнього аспектів професійної діяльності вокаліста і визначення її теоретико-методологічних основ. Висновки. Системне вивчення мето- дичних принципів виховання вокалістів та аналіз вокальної техніки су- часних оперних співаків не тільки підтверджує, що володіння технікою оперного співу є однією з основних вимог професії оперного артиста і необхідною умовою, що забезпечує можливість реалізації оперним спі- ваком своїх музично-художніх намірів, а й дозволяє визначити основні «складові» співочої техніки. Вихідною точкою актуальної вокальної методики під час процесу роботи над технікою співу є опора на нові уявлення та засвоєння профе- сійної парадигми мислення як комплексної системної програми, яка доз- воляє створювати широкі можливості освоєння співочої професії. При цьому вже в процесі роботи над вокальною технікою співак отримує не тільки комплексні професійні знання стосовно функціонування вокаль- ного апарату, а також і виконавські професійні навички для створен- ня під час виконання відповідного та досконалого художнього образу.

Посилання

1. Авдеев А. Происхождение театра. Ленинград-Москав : Искусство, 1959. 268 с.
2. Ангуладзе Н. Homo cantor: Очерки вокального искусства. Москва : «Аграф», 2003. 240 с.
3. Аспелунд Д. Развитие певца и его голоса. Москва-Ленинград : Музгиз, 1952. 190 с.
4. Багадуров В. Очерки по истории вокальной педагогики. Москва : Гос. муз. изд., 1956. 267 с.
5. Дмитриев Л. Основы вокальной методики. Москва : Музыка, 2007. 368 с.
6. Дмитриев Л. Солисты театра Ла Скала о вокальном искусстве. Москва : 2002. 184 с.
7. Юссон Р. Певческий голос. Москва : Музыка, 1974. 264 с.
8. Юшманов В. Вокальная техника и ее парадоксы. Монография. Санкт-Петербург : Деан, 2001. 128 c.
9. Osadcha S. Semiological aspect of studying the structure and chronotopic features of the orthodox liturgical text. Music semiology: categories and methods: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. C. 20–36.
Опубліковано
2021-05-20
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА