СПОСОБИ РОБОТИ З ШУМОВИМИ ЗВУКАМИ У ВОКАЛЬНОМУ ТВОРІ (НА ПРИКЛАДІ «LANDSCAPES» АННИ КОРСУН)
Анотація
Мета роботи – продемонструвати один із можливих підходів до аналізу композиції, заснованої на шумових звуках. Методологія дослі- дження спирається на загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Серед загальнонаукових застосовано описовий, порівняльний, системний методи. Серед спеціально-наукових – структурний і функціональний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше вводиться до наукового обігу твір відомої в Європі української композиторки А. Кор- сун «Landscapes» для п’яти голосів, заснований переважно на викорис- танні шумових звуків. Визначаються використані авторкою способи роботи з шумовими звуками. Висновки. Тенденція введення шумів до музичних композицій є поширеним явищем в академічний музиці XX – початку XXI століття. Такі звуки часто мають неповторний харак- тер, адже створюються переважно лише для однієї композиції. Відпо- відно, постає питання щодо можливих способів аналізу таких творів. У статті презентовано один із підходів до аналізу вокальної композиції, зітканої із шумових звуків. Запропонований метод включає вивчення кожного звука, способу його видобування; дослідження його можливих видозмін за допомогою різного типу сурдин (як рук виконавця, так і додаткових предметів); аналіз ролі та значення вербальних фонем, їх функцій у видозміні звука. На прикладі «Landscapes» Анни Корсун дове- дено, що способи роботи авторки із шумовими звуками є аналогічними до традиційних підходів, які застосовуються до музичних звуків (темб- рові, динамічні, артикуляційні зміни). Основні принципі роботи А. Кор- сун можна визначити як варіювання й ускладнення. Методами, що дають змогу розвивати й видозмінювати шумові звуки протягом ком- позиції, стають додавання різноманітних ритмічних фігур, включення вербальних фонем (спочатку голосних, а потім і приголосних), застосу- вання різних способів артикуляції, залучення рук вокаліста як сурдини.
Посилання
2. Гнатів Н.В. Індивідуальний стиль вокальної творчості Анни Корсун. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2019. Вип. 126. С. 68–79. URL: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2019.126.197974 (дата звернення: 15.03.2020).
3. Катунян М.И. Новый звук и нотация. Теория современной композиции : учебное пособие / отв. ред. В.С. Ценова. Москва : Музыка, 2007. С. 50–70.
4. Тукова І.Г. Звукопошукова тенденція у композиторській практиці другої половини XX – початку XXI століття. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2019. № 3 (44). С. 56–69. URL: https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189630 (дата звернення: 15.03.2020).
5. Шаріна А.В. Глісандо на клавіатурі як розширена фортепіанна техніка (на прикладі «AQUA SONARE» А. Корсун). Міжнародний вісник. Серія «Культурологія. Філологія. Музикознавство». Київ, 2018. Вип. 2 (11). С. 247–253.
6. Anna Korsun: official site. URL: http://annakorsun.com/ (accessed: 15.03.2020).
7. Lindstedt I. Sonorystyka w twórczości kompozytorów polskich XX wieku. Warszawa : WUW, 2010. 486 s.
8. Reybrouck M., Podlipniak P., Welch D. Music and Noise: Same or Different? What Our Body Tells Us. Frontiers in Psychology. 2019. Vol. 10. P. 1–13. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01153 (accessed: 15.03.2020).
9. Tukova I. Treatment of Sound in Contemporary Art Music (at the Examples of Works by Ukrainian Composers). Proceedings of the 4th International Conference on Art Studies: Science, Experience, Education (ICASSEE 2020). Paris: Atlantis Press, 2020. Vol. 469. P. 269–276. URL: https://doi.org/10.2991/assehr.k.200907.048 (accessed: 15.03.2020).