НОВІ ВИМІРИ ЗВУКООБРАЗУ ДОМРИ В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ
Анотація
Мета дослідження – виявити виміри звукообразу домри в україн- ській музиці останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ століття на при- кладі «Зозулі» для домри соло Л. Матвійчук, «Дощика» для домри соло В. Матряшина, Концертного триптиха «В наслідування іспанському» для домри та фортепіано А. Білошицького, дитячої сюїти «Хоббіт, або Туди й Звідти» для домри та фортепіано В. Матряшина, «Передзвонів» та «Мерехтливого звуку» для домри соло О. Олійника. Методологія до- слідження спирається на взаємодію компаративного, системного, жан- рово-стильового та семіотичного підходів. Наукова новизна досліджен- ня полягає у визначенні етапів становлення домри, виявленні засобів для розширення її звукозображувальної палітри, ролі сонорних можливостей інструменту та диференціації його звукових образів. Висновки. Нами було запропоновано три етапи становлення домри, які ми окреслили як «фольклористичний», етап «академізації» та останній етап – «із сучасними тенденціями останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ сто- ліття». Також у дослідженні було виявлено, що композитори розширю- ють виражальну палітру домри через наслідування інших інструментів, втілення природних та фізичних явищ, звукозображання фантастич- них персонажів, подій та стилізацію кельтської та іспанської музики на домрі. Так, наприклад, наслідування інших інструментів відбилось у використанні запозичених та ударно-шумових прийомів. Втілення при- родних та фізичних явищ стає можливим за допомогою наслідування образу зозулі, а образ дощу реалізується через неперервне ostinato та залучення комплексу різноманітних прийомів. Втілення дзвонності стає можливим не тільки завдяки використанню кварто-квінтових ходів у мелодії, але й втіленню різновидів дзвоніння та імітації дзвіночків. Стилізація кельтської та іспанської музики відбувається за рахунок тяжіння мелодії до певних тональних центрів, використання різнома- нітних ладів та наслідування інструментів. Паралельно з цим розши- рюються типи трактовки тембру домри від колористичного до соно- рики та сонористики. Як наслідок, ми виявили, що звукообраз домри може бути сонорний, колористичний, ударний, кельтський, іспанський, дзвонний та «мерехтливий».
Посилання
2. Бензюк О.О. Засоби створення й сприймання художнього образу в концертному триптиху «В іспанському стилі» Анатолія Білошицького. Молодий вчений. 2016. № 3. С. 634–638.
3. Двужильная И.Ф. Новая простота как феномен музыкального искусства второй половины ХХ в. Актуальные проблемы мировой художественной культуры : материалы международ. науч. конференц., 25–26 апреля 2002 г. Гродно, Республика Беларусь. Гродно : ГрГУ, 2002. В 2 ч. Ч. 1 С. 235–239.
4. Квартал Триана. URL: http://ourspain.ru/sevillasight/barriodetriana.html (дата звернення 26.10.2020).
5. Костенко Н.Е. Харьковская домровая школа в контексте музыкально-исполнительской культуры Украины : дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Харків, 2009. 270 с.
6. Матряшин В. Детская сюита. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Prk4v6OWfkc (дата звернення 09.05.2020).
7. Район Триана. URL: https://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=9118 (дата звернення 26.10.2020).
8. Ручкина Н.П. «Новая простота» в музыкальном искусстве ХХ – начала XXI века. Обсерватория культуры. 2017. Т. 14, № 3. С. 322–329.
9. Теслов Д.В. Кельтская музыка: этапы развития в творчестве исполнителей-гитаристов. В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии : сборник ст. по матер. XVII междунар. науч.-практ. конф. Новосибирск : СибАК, 2012. С. 74–79.
10. Хорхе Саламея. URL: http://www.mir-dali.ru/library/anna-dalisalvador-dali81.html (дата звернення 23.10.2020).