ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СОНАТНОЇ ФОРМИ В ПЕРШІЙ ЧАСТИНІ ДРУГОГО КОНЦЕРТУ ДЛЯ ФОРТЕПІАНО З ОРКЕСТРОМ ЛЕВКА РЕВУЦЬКОГО

Анотація

Мета роботи – дослідження особливостей будови сонатної форми в першій частині Другого концерту для фортепіано Левка Ревуцько- го. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукового принципу об’єктивності, семантичного, жанрового, стильового мето- дів дослідження для висвітлення композиційно-драматургічних особли- востей будови сонатного Allegro першої частини концертного циклу. Наукова новизна визначена розкриттям композиційно-драматургічних особливостей використання сонатної форми в будові першої частини Другого концерту для фортепіано Левка Ревуцького. У ракурсі жанро- во-стильових змін, які відбувалися в концертному жанрі у ХХ століт- ті, творчість Левка Ревуцького заслуговує на більш ретельний аналіз. Відсутність наукових розвідок, присвячених спеціальному дослідженню Другого фортепіанного концерту Левка Ревуцького, зумовила необхід- ність висвітлення особливостей використання сонатної форми в пер- шій частині концертного циклу, розкриття композиційно-драматур- гічних аспектів її будови. Висновки. Творчий доробок Левка Ревуцького визначається значним внеском у розвиток українського фортепіанного мистецтва. Він є автором сонати для фортепіано, двох концертів для фортепіано з оркестром, семи прелюдій і багатьох інших творів. Фор- тепіанні твори Левка Ревуцького вирізняються оригінальністю техніч- них прийомів і гармонічного мислення. Оригінальність творчого методу Левка Ревуцького полягає в проекції романтичної віртуозності й ін- тонаційних особливостей українського музичного фольклору на худож- ню площу діалогічного концертного мислення. Застосування зазначених принципів у концертному жанрі сприяло виникненню деяких відхилень від традиційної трактовки сонатно-симфонічного циклу, зазначених особливостями драматургічного розвитку. Дослідження особливостей будови сонатної форми в першій частині Другого концерту для фор- тепіано Левка Ревуцького розкриває аспекти традиційності та но- ваторства формоутворюючих принципів. Традиційність проявляється у виборі форми, художньо-образному контрасті головних тем, класич- ному використанні кульмінацій. Новаторство полягає в оригінальній композиційно-драматургічній будові репризі, яка полягає в діалогічному зіставленні основного тематизму головної та побічної партій, тран- сформації статичних формоутворюючих принципів сонатного Allegro в динамічність процесуального розгортання музичної форми.