РІКАРДО БОНІЧОЛІ – КОМПОЗИТОР І ДИРИГЕНТ ОДЕСЬКОЇ ІТАЛІЙСЬКОЇ ОПЕРИ

  • Natalia Volodimirіvna Ostroukhova Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-4266-1283
Ключові слова: Одеська італійська опера, особистість диригента і композитора Рікардо Бонічолі, виконавська майстерність європейського масштабу, оновлення та розвиток репертуару

Анотація

Мета роботи – виявлення біографічних даних та творчого доробку Рікардо Бонічолі – композитора і диригента італійської опери в Одесі в 1887–1889 роках. Досі не вдалося знайти його біографії, відомості про цього митця дуже розрізненні. Але як біографічні словники, так і статті європейських і американських вчених наголошують на його художніх досягненнях. Методологія дослідження ґрунтується на історико-культурологічному, теоретичному і жанрово-стильовому аналізі діяльності Рікардо Бонічолі як композитора та диригента Одеської опери, його внеску в її розвиток. Наукова новизна статті полягає у висвітленні ролі особистості Рікардо Бонічолі як диригента та композитора європейського масштабу. Йому випала відповідальність за вибір художнього напряму подальшого розвитку театру, як першому капельмейстеру нового унікального за красою, якостями архітектури й акустики оперного театру в Одесі. Висновки. Виявлено невідомі раніше відомості з біографії Рікардо Бонічолі, який два роки очолював італійську оперу антрепризи І. Черепеннікова (1887–1889 роки). Рікардо Бонічолі помітно підняв рівень виконавської майстерності місцевого оперного оркестру і хорів. Репертуар збагатився першою постановкою в Одесі опери Р. Вагнера «Лоенгрін». Виконувалися опери Дж. Россіні, Г. Доніцетті, Дж. Верді, Дж. Мейєрбера, Ш. Гуно, А. Понк’єллі, А. Бойто тощо. Після виконання камерних творів диригента, у яких брав участь Микола Лисенко, зазначалося, що Р. Бонічолі належить до нового напряму інструментальних композиторів Італії. Виявлено також творче оточення митця в часи створення музики до трьох балетів, які були поставлені в Італії, а також його внесок у розвиток музичної історії Греції й Аргентини як автора опер про історичні постаті цих країн.

Посилання

1. 18 февраля «Лоэнгрин» Р. Вагнера. Впервые в Одессе. Одесский вестник. 1889. № 47, 18 февраля. С. 4.
2. Bonicioli Ricardo. URL: https://operone.de/komponist/bonicioli.html.
3. Bonicioli, Ricardo. URL: http://worldcat.org/identities/lccn-no2004085897/.
4. Fontana Ferdinando. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Ferdinando_Fontana.
5. Fontana Ferdinando. Il tempo (The time). Ballet. Music : Riccardo Bonicioli. Premiere January 3, 1891. URL: https://de.zxc.wiki/wiki/Ferdinando_Fontana.
6. Ferro Enzo Valenti. Historia de la opera argentina. Buenos Aires, Argentina : Ediciones de Arte Gaglianone, 1997. 314 p. URL: https://searchworks.stanford.edu/view/13827046.
7. Il saltimbanco. URL: https://www.libreriaemporium.com/shop/il-saltimbanco-ballo-semiserio-pogna-boniccioli-teatro-dal-verme-1888-libretto/.
8. Los vascos en el Arte by EDER Editorial – issuu. URL: https://issuu.com/editorialeder/docs/13._los_vascos_en_el_arte.
9. Micó Terol E. Amancio Amorós Sirvent (1854–1925) y su proyección en la … URL: https://www.tdx.cat › bitstream › handle.
10. Nadya : ballo grande in sette parti ed otto quadri : rappresentato sulle scene del Teatro dal Verme la stagione d’autunno 1881. URL: https://www.worldcat.org/title/nadya-ballo-grande-in-sette-parti-ed-otto-quadri-rappresentato-sulle-scene-del-teatro-dal-verme-la-stagione-dautunno-1881/oclc/644441818#borrow.
11. Poselli F. Pogna, Giovanni (1840–1894), Choreograph Österreichisches Biographisches Lexikon. URL: https://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_P/Pogna_Giovanni_1840_1894.xml.
12. Romanou Ekaterini. Italian musicians in Greece during the nineteenth century. Musicology. 2003. № 3. P. 43–55. URL: www.doiserbia.nb.rs/img/doi.1450-9814/2003/1450-98140303043R.pdf.
13. Бемоль (Кузьминский И.М.). Итальянская опера. Одесский вестник. 1888. № 1, 1 января. С. 3.
14. Бемоль (Кузьминский И.М.). Музыкальная хроника. Одесский вестник. 1888. № 27, 29 января. С. 1.
15. Боцарис Маркос. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Боцарис,_Маркос.
16. Варварцев М. Італійці в Україні (ХІХ) ст. : біографічний словник діячів культури. Київ, 1994. 195 с. С. 36–37.
17. Итальянская опера. Новороссийский телеграф. 1887. 18 декабря. С. 3.
18. Т-ъ П. Городской театр. Одесский вестник. 1888. № 316, 24 ноября. С. 2.
19. Сведения о составе итальянской оперной труппы. Одесский вестник. 1887. № 234, 1 сентября. С. 3.
20. Скорульська Р., Чуєва М. Микола Лисенко. Дні і роки /Р. Скорульська. Київ : Муз. Україна, 2015. 744 с. С. 354.
21. Чепель А. Как звучит древнегреческая музыка. URL: https://arz.mas.academy/mag/358-music.
Опубліковано
2022-01-11
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ