СЕМАНТИЧНІ СТРУКТУРИ ЯК МАРКЕРИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛУ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД
Анотація
Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень усвідомлення світоглядних орієнтирів творчості композитора, що існує в контексті музичного дискурсу. Наукова новизна полягає у виявленні семантично значущих структурних елементів музичного тексту на дотекстовому, текстовому, позатекстовому, контекстовому й інших рівнях смислоутворення. Висновки. На прикладі аналізу трьох мініатюр “Postludien” сучасного українського композитора В. Сильвестрова розкрито семантично значущі структури музичних текстів; проаналізовано структурні елементи музичного мовлення композитора; виявлено міжтекстові асоціативні зв’язки на рівні фігур інтексту, проаналізовано їхню функцію в контексті музичного формоутворення, де вони набувають значення не тільки структурного компонента, але й семантичного зерна, навколо якого сконцентровано змістовні рівні музичного тексту. Це дозволило зрозуміти логіку та принцип організації музичного дискурсу другої половини ХХ століття, у контексті якого різні цитації й алюзії мисляться як важливий засіб конструювання смислу музичного тексту, що свідчить про володіння композитором особливим видом текстової імплікації. Практичне значення. Інформація може бути використана для подальшого дослідження та розроблення курсів лекцій і семінарів з історії та теорії української культури.
Посилання
2. Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. Москва : Музыка, 1982. 319 с.
3. Нестьева М. Валентин Сильвестров. Музыка – это пение мира о самом себе. Беседы, статьи, письма. Киев, 2004. 145 с.
4. Мартынов В. Зона Opus Posth, или рождение новой реальности. Москва : Классика – XXI, 2008. 288 с.
5. Самойленко О., Осадча С. Музична семіологія як актуальний напрям теорії мовної свідомості. Modern culture studies and art history: an experience of Ukraine and EU : Collective monograph. Riga : Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. C. 436–458.
6. Сильвестров В. Сохранять достоинство. Советская музыка. 1994. № 4. С. 16.
7. Сюта Б. Проблеми організації художньої цілісності в українській музиці другої половини ХХ ст. : монографічне дослідження. Київ, 2004. 120 с.
8. Холопов Ю. Изменяющееся и неизменное в эволюции музыкального мышления. Проблемы традиции и новаторства в современной музыке. Москва : Сов. композитор, 1982. С. 52–104. URL: http://www.kholopov.ru/izm/.