ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ ОЛЕНИ ГІЛЕЛЬС У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
Анотація
Мета публікації – вивчення життєтворчості піаністки, представниці музичної династії Гілельс, заслуженої артистки РФ Олени Еміліївни Гілельс (1948–1996), з’ясування її внеску у формування музичних феноменів сучасності. Автор досліджує життєтворчість О. Гілельс у контексті її виконавської діяльності як піаністки-солістки, учасниці камерних ансамблів, активної діячки світового фортепіанного руху другої половини ХХ ст. Методологія статті ґрунтується на історико-хронологічному, джерелознавчому, логіко-узагальнюючому методах для аналізу періодичних джерел, архівів родини піаністки, її творчої біографії, виявлення факторів впливу її творчості на розвиток культурного простору. Наукова новизна публікації полягає у дослідженні життєтворчості однієї з визначних діячок фортепіанної культури другої половини ХХ ст. як комплексного феномену, що розвивався у соціокультурному контексті часу. Висновки. Провідною формою творчої діяльності Олени Гілельс, починаючи з кінця 1960-х рр., була концертна робота, що тривала у вітчизняному музичному просторі та була включена у світовий культурний рух. Здобувши освіту у провідних представників Московської фортепіанної школи періоду її найвищого розквіту, Олена Гілельс здійснювала вагомий внесок у розвиток фортепіанного руху, виступаючи на теренах СРСР, а також гідно репрезентувала досягнення вітчизняного фортепіанного виконавства у численних закордонних турне. Найвищими мистецькими звершеннями, завдяки яким творчість Олени Гілельс увійшла до скарбниці світового музичного мистецтва, є інтерпретація творів В. А. Моцарта та Ф. Шуберта для двох роялів та фортепіано у чотири руки, зафіксована у аудіозаписах. Свідченням значного авторитету, яким користувалась у світовому культурному просторі О. Гілельс, є її гастрольна діяльність чи не у всіх країнах Європи, США, Японії та ін. Різностильовий репертуар, наявні технічні можливості щодо реалізації виконавських ідей висували Олену Гілельс на передній край фортепіанного виконавства кінця ХХ ст., але з незалежних від неї причин та у зв’язку з раннім уходом з життя вона не посіла того місця у вітчизняному культурному просторі, на яке заслуговувала.
Посилання
2. Батагова Т. Фаризет Гилельс-Хуцистова: она была одним из первых осетинских музыкантов-профессионалов. Музыка и время. Москва : Научтехлитиздат, 2020. № 10. С. 10–15.
3. Виткалов, С., Виткалов, В. Український митець у просторі сучасної культури. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ. № 4(49). С. 46–65.
4. Гилельс-Хуцистова Ф.А. Воспоминания // Особистий архів родини Гілельс. Машинопис. Москва, б/д, не пізніше 1990 року. 873 арк.
5. Голланд Т. Елена, дочь Эмиля. Екатеринбург : АМБ, 2010. 80 с.
6. Долинская Е. О дорогом учителе. К 100-летию со дня рождения Тамары Александровны Бобович. Музыкант-Классик. Москва : ИП Русак А.Е., 2006. № 5. С. 7–9.
7. Игнатьева М. Дочерняя судьба. Культура. 1993. 6 ноября. С. 8.
8. Игнатьева М. Преодоление. Культура. 1994. 14 мая. С. 9.
9. Концертный репертуар Елены Гилельс / Особистий архів родини Гілельс. Машинопис. Москва, б/д, не пізніше 1996 року. 5 арк.
10. Меркулов А. Памяти профессора В.В. Горностаевой: «Я всегда делала то, что мне было близко» / Музыкант-классик. Москва : ИП Русак А.Е., 2015. № 1-2. С. 2–8.
11. Московская государственная консерватория имени П. И. Чайковского. Профессорско-преподавательский состав. Горностаева Вера Васильевна. URL: https://www.mosconsv.ru/ru/person.aspx?id=8855 (дата звертання: 15.03.2021).
12. Никитенко П. Воспоминания / Особистий архів родини Гілельс. Машинопис. Москва, 2021 рік. 198 арк.
13. Паверман М. Войти в музыкальный мир: Воспоминания дирижера. Екатеринбург : Издательсво Уральского университета, 1999. 205 c.
14. Свиридов Р. О моём обучении в классе камерного ансамбля Елены Эмильевны Гилельс в 1991–1996 гг. / Особистий архів родини Гілельс. Машинопис. Сидней, 2020. 1 арк.
15. Стенограмма творческой встречи с супругом дочери Э. Г. Гилельса Е. Э. Гилельс доктором физико-математических наук, профессором Петром Порфирьевичем Никитенко в библиотеке-читальне им. И. Тургенева, посвящённой 105-летию со дня рождения Э. Г. Гилельса. Москва, 27 апреля 2021 г. / Особистий архів родини Гілельс. Машинопис. Расшифровка К.П. Гилельса. 25 арк.
16. Суслов В. Вспоминая Елену Гилельс. Стенограма творческой встречи 3 вересня 2020 г. / Особистий архів родини Гілельс. Санкт-Петербург. Розшифровка М. Яригіної. 5 арк.
17. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 8 июля 1991 г. «О присвоении почётных званий работникам искусства». Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР. 1991. 11 июля. № 28. С. 987.
18. Федорович Е., Рэйнор Д., Шварц Ф. Неизвестный Гилельс. Биография. Концертография. Екатеринбург : Уральская государственная консерватория им. М.П. Мусоргского, 2020. 536 с.
19. Davis P. Elena Gilels in New York Debut as Pianist. The New York Times. 1977. Jan. 24. Р. 19.
20. Henahan D. Elena Gilels, 19, Plays Tchaikovsky. The New York Times. 1969. Feb. 17. Р. 28
21. The 50 best Mozart albums (2021 update). February 25, 2021. URL: https://www.gramophone.co.uk/features/article/the-50-best-mozart-albums-2021-update (дата звертання: 12.03.2021).