ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЦИКЛУ У ПРЕЛЮДІЯХ ОР. 67 І ОР. 74 О. СКРЯБІНА

Vladimir Ivanovich Bordonyuk

doi:10.31723/2524-0447-2021-32-2-18

Vladimir Ivanovich Bordonyuk Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0003-0634-6910

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-18

Ключові слова: цикл, прелюдія, жанр, тематизм, О. Скрябін, символізм

Анотація

Мета роботи – виявлення сутнісних ознак музичного інструментального-фортепіанного символізму і його проявів у жанрі прелюдії в пізніх творах О. Скрябіна: прелюдіях ор. 67 і ор. 74, а також розгляд особливостей циклізації у вищевказаних творах. Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження виступають позиції інтонаційного підходу школи Б. Асафьєва, кориговані напрацюваннями польського музикознавства в особі Р. Інгардена, З. Лісси. Використано жанрово-стильовий і аналітичний методи, що дозволяють досліджувати жанрові якості композиції та принцип будови тематизму творів О. Скрябіна, який виявляє нерозривну єдність гармонії та мелодії. Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що дозволяє визначити особливості прояву естетико-стильових настанов пізньої творчості О. Скрябіна, а також виявити жанрові принципи формування циклу на прикладі аналізу прелюдій ор. 67 і ор. 74. Висновки. Мінімальний цикл прелюдій ор. 67, що складається із двох мініатюр з ідентичною структурою (репризна тричастинність із розвивальною серединою), нагадує двочастинність ранньої сонати-сюїти, у якій перша частина викладається у вокальній фактурі та потім змінюється інструментально-танцювальною транскрипцією цього ж матеріалу у другій (за принципом «варіації на структуру»). Принципово нову якість з’єднуваності виявляє структура циклу прелюдій ор. 74. Його п’ятичастинність, образно-жанрові складники, відзначені авторськими ремарками, відтворюють цикл кантати-меси. Визначено принцип єдності гармонії і мелодії в тематизмі прелюдій. Водночас стрижнева значущість «прометеєвого» акорду для звукоорганізації циклу поєднується з тонікальною автономією окремих прелюдій. Прелюдії О. Скрябіна пізніх опусів створюють виходи на нові рубежі жанрових якостей композиції, дозволяють виявити «позаскрябінівську» стилістику як символ нової інструктивності – у мисленнєвих акціях музикантів загалом. Новий підхід до циклізації п’єс утворює складні з’єднання смислового порядку, помножені скрябінівським авторським переосмисленням закладеної в них символіки.

Посилання

1. Ботвінова І. Образний стрій та музична інтонація вокальних циклів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера : автореф. дис. … канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Київ, 2001. 19 с.
2. Зенкин К. Фортепианная миниатюра и пути музыкального романтизма. 2-е изд. Москва : Юрайт, 2019. 410 с.
3. Михайлов Е. О смыслах и формах Восьмой сонаты А.Н. Скрябина. Музыка. Искусство, наука, практика. 2014. № 2 (6). С. 17–22.
4. Орловский В. В мире прелюдий Скрябина. Южно-Российский музыкальный альманах. Ростов-на-Дону : Изд-во РГК им. С.В. Рахманинова, 2005. С. 239–248.
5. Сабанеев Л. Воспоминания о Скрябине. Москва : Классика-XXI, 2014. 392 с.
6. Холопова В., Холопов Ю. Антон Веберн. Жизнь и творчество. Москва : Советский композитор, 1984. 319 с.
7. Чершинцева М. Эволюция религиозно-философских исканий А.Н. Скрябина на примере текстов «Поэмы экстаза» и «Предварительного действа» и их преломление в фортепианном творчестве композитора, или игра в беспредельное. Ученые записки. Москва, 2011. Вып. 6. С. 62.
8. Ingarden R. Utwór muzyczny i sprawa jego tożsamości. Kraków : PWM, 1973. 187 s.
9. Lissa Z. Studia nad twórczością Fryderika Chopina. Kraków : PWM, 1970. 510 s.