МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОГРАФІЇ МИТЦЯ

Ключові слова: біографія, митець, методологічні підходи, гуманітаристика

Анотація

Мета статті – охарактеризувати провідні підходи до вивчення життєпису митця, розкрити шляхи їх взаємодії, окреслити алгоритм цілісного осягнення біографії креативної персони. Методологія. Застосовано міждисциплінарний прийом із використанням низки методів: аналітичного для осмислення джерел за темою статті; соціокультурного – у з’ясуванні місця біографії в сучасній гуманітаристиці; філософського – розглядаючи життєпис у дослідницькому дискурсі; системного – студіюючи різноманітні погляди експлікації літопису майстра; теоретичного узагальнення – підбиваючи підсумки праці. Наукова новизна. Ґрунтуючись на засадах гуманітаристики у галузі біографістики, запропоновано комплекс підходів і методів, що сприяють об’єктивній інтерпретації життєпису майстра, визначено основні аспекти конструювання хронік митця. Висновки. У публікації доводиться твердження про значний соціокультурний інтерес до літопису митця. Він тлумачиться виразником його життєвої стратегії, транслятором домінуючих цивілізаційних концептів епохи. Біографічні роботи демонструють застосування міждисциплінарного синтезу, що поєднує теоретичні досягнення суміжних до мистецтвознавства наук. Їх використання прагне задовольнити вимоги інтелектуальної ситуації сьогодення, реалізувати новітні парадигми антропології, вивчити людину у різних вимірах її буття. Найбільш перспективними, на нашу думку, є залучення у літописний дискурс психологічного, соціального, історичного, культурологічного, філософського, аксіологічного та ін. підходів, а також низки методів: суб’єктивного, джерелознавчого, інформаціно-комунікативного і так далі. Продуктивна взаємодія представлених поглядів відбувається через інтеграцію знань, партнерський обмін ідеями, концепціями. Опираючись на вищезазначені підходи та методи, дослідник ретранслює хроніки митця. Цей процес здійснюється шляхом викладу життєвих подій; осягнення психологічного існування персони, обґрунтування вибору того чи іншого рішення; аналізу громадської позиції індивіда, розуміння діяльності для поступу суспільства; окреслення історичної місії та ролі креативної практики у формуванні культурної атмосфери певної доби загалом і власної країни зокрема; усвідомлення цінності опусів особистості для людства.

Посилання

1. Боднарчук В.О. Творча біографія як явище культури: сутність культурологічного поняття та методи дослідження. Теорія і практика актуальних наукових досліджень: матеріали міжнар. наук-практ. конф., м. Львів, 27 –28 жовт. 2017 р. Львів, 2017. С. 170–172.
2. Граб У. Методологічні аспекти вивчення інтелектуальної біографії музикознавства. Українська музика. 2016. № 1(19). С. 40–49.
3. Голубович И.В. Биография: методология анализа в гуманитарном знании. Эпистемология & философия науки. 2012. Т. XXXIII. № 3. С. 84–97.
4. Иконникова С.Н. Биографика как часть исторической культурологии. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/biografika-kak-chastistoricheskoy-kulturologii/viewer (дата звернення: 30.08.2021).
5. Логунова Л.Ю. Биографический метод в исследовании личности: методология и архитектоника. Вестник КемГУ. Серия: Политические, социологические и экономические науки. 2016. № 1. С. 17–23.
6. Менжулін В.І. Історико-філософська біографістика: провідні тенденції та віхи становлення. Наукові записки НаУКМА. Серія Філософія та релігієзнавство. 2011. Т. 115. С. 18–25.
Опубліковано
2022-05-16
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ