СТРУКТУРНО-ЗМІСТОВНІ КОМПОНЕНТИ КАТЕГОРІЇ «РУХ У МУЗИЦІ»

  • Olga Volodymyrivna Voronovska Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського https://orcid.org/0000-0001-7181-996X
Ключові слова: рух у музиці, темп, метр, ритм, артикуляція

Анотація

Мета роботи – розкрити специфіку категорії «рух у музиці» як конструктивно-змістовної категорії; розглянути сукупність певних музичних чинників, що утворюють цілісну систему цієї категорії. Особлива увага тут звертається на різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв’язків системи, на процес об’єднання основних понять у єдину теоретичну картину, що дає змогу виявити сутність цілісності категорії «рух у музиці». Методологія дослідження заснована на поєднанні системного, проблемно-логічного та порівняльного методів. Наукова новизна. Аналогічно тому, як суть розуміння тривалості в тій або іншій віршованій системі можна вивести тільки через аналіз організації поетичної строфи і форми загалом, так і розуміння руху в музиці як системи (в модальній, мензуральній, тактової, серіальній, сонорній та інших системах музики) ми можемо вивести саме через аналіз усіх музичних чинників, що організують часовий плин. У результаті цих аналізів є можливість вийти вже не до інтуїтивного сприйняття концепції руху в музиці, а до можливості її теоретичного обґрунтування та осмислення. Висновки. Категорія руху в музиці є складною понятійною системою. Досліджуючи структурно-змістовні компоненти руху в музиці як конструктивно-процесуальної категорії, ми дійшли висновку, що саме темп, метр, ритм і артикуляція, будучи логічною структурою руху в музиці, організують музику як рух у часі та визначають особливу впорядкованість цього руху. Таким чином, рух у музиці виступає як функціональний зв’язок елементів цієї структури, за допомогою якого створюється узагальнений або конкретний образ руху в музиці. Треба додати, що саме як образ рух у музиці не обмежується тільки перерахованими факторами. У створенні музичного образу руху певного типу (а не руху взагалі) також має особливе значення мелодійний малюнок і ладовий ритм у поєднанні з ритмом і темпом. Розгляд структурно-змістовних компонентів категорії «рух у музиці» дає право стверджувати, що ця категорія є цілісним поліструктурним утворенням, що має системні властивості.

Посилання

1. Аркадьев М. Хроноартикуляционные структуры в клавирном творчестве Баха. Музыкальная академия, 2000, № 2. С. 2–13.
2. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Книга 1, 2. Ленинград : Музыка, 1971. 376 с.
3. Афонина Н. Проблемы ритмического анализа. Ритм и форма. Сб. статей. Ред.: Н. Афонина, Л. Иванова. Санкт-Петербург : Союз художников, 2002. С. 10–38.
4. Балтер Г. Музыкальный словарь специальных терминов и выражений (нем.-рус., рус.-нем.). Leipzig, 1976. 217 с.
5. Волкова Е. Ритм как объект эстетического анализа. Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. Ленинград, 1974. С. 73–85.
6. Земцовский И. Артикуляция фольклора как знак этнической культуры. Этно-знаковая функция культуры. Москва : Наука, 1991. С. 152–189.
7. Каган М.С. Музыка в мире искусств. Санкт-Петербург, 1996. 232 с.
8. Коваленко І. Вступ до системного аналізу. Навчальний посібник. Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. 148 с.
9. Мазель Л. Вопросы анализа музыки. Москва, 1991. 375 с.
10. Польська І. Методологічна проблематика в сучасному музикознавстві. Культура України. Випуск 46. 2014. С. 267–275. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ku_2014_46_35.
11. Чехович Д. О классически характерном (к методологии изучения музыкального темпа). Инструментальная музыка классицизма. Вопросы теории и исполнительства. Сб. 22. Москва, 1998. С. 26–50.
12. Шип С. Музична форма від звуку до стилю. Навчальний посібник. Київ : Заповіт, 1998. 368 с.
13. Яворский Б. Образ. ГЦММК им. М.И.Глинки, в. 146, инв. № 4262. Декабрь, 1941 – ноябрь 1942. 85 л.
14. Keller, H. (1995). Phrasierung und Artikulation: Ein Beitrag zu einer Sprachlehre der Musik, Kassel-Basel: Barenreiter. (in German).
15. Sulzez, J. (1973). Allgemeine Theorie der Schönen Künste, Bd IV, Leipzig. (in German).
Опубліковано
2022-05-16
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА