ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СПЕЦИФІКА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ С. ВАСИЛЕНКА

  • Lilia Davidenko Davidenko Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0001-8715-6902
Ключові слова: камерно-вокальна музика, камерно-вокальна творчість, жанрово-стильова специфіка, вокальний цикл, символізм.

Анотація

Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційних особливостей вокальної спадщини С. Василенка у контексті традицій російської музичної культури першої половини ХХ століття. Методологічна база роботи спирається на загальнонаукові та спеціальні методи, серед яких суттєвими є інтонаційно-стилістичний, успадкований від Б. Асаф’єва та його послідовників, історико-культурологічний, жанрово-стильовий, біографічний, аналітико-музикознавчий в їх комплексному застосуванні, що у сукупності дозволяє дослідити поетику камерно-вокальної спадщини С. Василенка в контексті російської культури першої половини ХХ століття. Наукова новизна роботи визначена тим, що в ній уперше узагальнено жанрово-стильову специфіку камерно-вокальної творчості С. Василенка в ракурсі загальних еволюційних шляхів розвитку російської музичної культури зазначеного періоду. Висновки. С. Василенко – видатний композитор, диригент, педагог, фольклорист, музикант-просвітитель, який успадкував найкращі жанрово-стилістичні традиції російської музики минулого. Одночасно він зробив цінний внесок у її подальший розвиток у рамках культури першої половини ХХ століття та жанрово-стильових установок російського модерну. Сфера камерно-вокальної творчості С. Василенка (понад 200 творів), що охоплює всі періоди його творчої діяльності, увібрала у себе найбільш характерні жанрово-стильові тенденції, властиві творчому методу композитора, орієнтованому на академічний напрям російської культури та музики першої половини ХХ століття. Ранній період вокальної творчості С. Василенка характеризується, з одного боку, успадкуванням найкращих традицій російської камерно-вокальної лірики ХІХ століття, у тому числі традицій П. Чайковського та М. Римського-Корсакова (романси ор. 2). Водночас поетика його вокальної творчості тісно пов’язана з традиціями російського символізму, і аж до початку 20-х років апелює до світобачення та поезії О. Блока, С. Городецького, В. Брюсова, К. Бальмонта, І. Буніна, М. Лохвицької, І. Северянина, С. Соловйова та ін. (ор. 13, 16, 26, 40). 20-ті роки у діяльності С. Василенка також відзначені зростаючим інтересом до фольклорно-інтернаціональної та східної тематики. Сказане співвідносне з його композиціями «Японських мелодій» (ор. 49 а, 1924), «Індуських мелодій» (ор. 51), а також з циклом «3 сінгалезькі мелодії» (ор. 55, 1926) та ін. Нарешті, в зрілий період творчості С. Василенко на новому етапі своєї творчої еволюції повертається до традицій російського фольклору, створивши два цикли на основі обробок російських народних пісень (ор. 61, 107), орієнтованих на широкий жанровий спектр – від давньослов’янської архаїки та епіко-історичних пісень, скоморошин аж до частівок.

Посилання

1. Алексеев-Апраксин А. Восток в русской культуре Серебря- ного века. URL: http://www.buddhism.ru/buddhru/bru9/silver_age.php (дата звернення: 21.09.2021).
2. Василенко С.Н. Воспоминания / Ред., вст. ст. Т.Н. Ливано- вой. Москва : Советский композитор, 1978. 375 с.
3. Завьялова Е.Е. Фольклорно-мифологическая основа стихо- творения М. Лохвицкой «Заклинание». Жанровые модификации в русской лирике 1880–1890-х годов : монография. Астрахань, 2006. С. 208–213.
4. Казмирчук О.Ю. Интерпретация образов Гамлета и Офе- лии в русской поэзии «Серебряного века». URL: http://ifi.rsuh.ru/ vestnik_2005_1_4.html (дата звернення: 12.12.2021).
5. Культ оленя и лося в славянской мифологии (языческой). URL: http://protown.ru/information/hide/6995.html (дата звернення: 18.08.2021).
6. Ливанова Т.Н. С.Н. Василенко. Статьи. Воспоминания. Москва : Музыка, 1989. С. 191–213.
7. Нестьев И. Утопии и реальности. Глава из неопубликованной книги. Музыкальная академия. 2001. № 3. С. 55–65.
8. Поляновский Г. Сергей Никифорович Василенко. Жизнь и творчество. Москва : Музыка, 1964. 276 с.
9. Рогаль-Левицкий Дм. Вокальное творчество. Сергей Василенко. XXV лет музыкальной деятельности. Юбилейный сборник статей / под ред. Вас. Яковлева. Москва–Ленинград : Издательство Московского общества драматических писателей и композиторов. 1927. С. 71–80.
10. Фортунатов Ю.А. Сергей Никифорович Василенко. Выдаю- щиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории. Москва : Музыка, 1966. С. 9–21.
11. Хакамада Сигэки. Японская сакура и русская береза. URL: http://ricolor.org/rz/iaponia/jr/tod/sh (дата звернення: 12.10.2021).
12. Хлысты. URL: http://ru.wikipedia.org/wiki/Хлысты (дата звер- нення: 18.11.2021).
13. Шахназарова Н.Г. Парадоксы советской музыкальной куль- туры. 30-е годы. Москва : Индрик, 2001. 128 с.
14. Яковлев В. Сергей Никифорович Василенко (Очерк личной и творческой жизни). Избранные труды о музыке. Русские композиторы. Москва : Советский композитор, 1971. Т. 2. С. 412–426.
Опубліковано
2022-09-22
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ