ІДЕОЛОГІЧНІ КОНЦЕПТИ ЯК ПРОЯВИ КОНТЕКСТУАЛЬНИХ І СУСПІЛЬНО-ГРОМАДСЬКИХ ПАТЕРНІВ У ХОРОВІЙ ТВОРЧОСТІ 1930-Х
Анотація
Хорова творчість 1930-х років має значну історичну і мистецьку цінність. Притаманна їй ідеологічність посилює зацікавленість у її вивченні як з огляду на формування як фактологічно-статистичної бази щодо цього періоду, так і підходів до цілісного погляду на неї як на феномен, що розгортався у специфічному – з огляду на державотворчі аспекти – просторі. Метою дослідження є крок до заповнення істотної прогалини у мистецтвознавстві шляхом виявлення контекстуальних зумовлень і впливів, незаангажованості стильового аналізу та створення основи для панорамного осмислення хорової творчості 1930-х років як вагомого компоненту тогочасної масової культури на основі систематизації даних про концептуальні, жанрові та стилістичні особливості хорових опусів вказаного періоду. Наукова новизна пропонованої розвідки (за врахування факторів виховного, системоутворюючого і мистецького впливу колективного музикування на індивідуальну та масову свідомість) визначена осмисленням аналогій та відмінностей між відмінними з суспільно-політичного огляду ареалами творчості, виявлення в цій важливій сфері типових патернів і концептів. Методологія спирається на фіксацію своєрідної трансгресії, що спрямована на подолання уявлень про непрохідну ідеологічної межу між хоровою творчістю Західної та Радянської України. Цей методологічний «зсув» є необхідним і в сфері академічної хорової музики і масової хорової пісенності, а також – для формування об’єктивної і виваженої «культурної історії». Висновки. Хорова творчість як вид мистецтва у це складне десятиліття демонструє достатньо гнучку з різних оглядів жанрово-стильову систему. У її вербальних і музичних концептах закономірно виявляються контекстуальні і суспільно-громадські патерни. Ці концепти сприяли перетворенню абстракцій в універсалії масової свідомості, виявляючи ознаки зв’язку жанрів з певним ідеологічним змістом і водночас залишиючи остатньо широке поле для їхньої ідентифікації з різними явищами. Потенціал творчих пошуків, які долають суворі цензурні рамки, залишається високим, стимулюючи до подальшого вивчення хорової творчості того часу.
Посилання
2. Гройс Б. Стиль Сталин. Утопия и обмен. Москва : ЗНАК, 1993. С. 11–112.
3. Жданов А.А. Советская литература – самая идейная, самая передовая литература в мире: речь на Первом Всесоюз. съезде советских писателей 17 авг. 1934 г. [Б. м.]: Госполитиздат, 1953. 10 с.
4. Коменда О.І. Творчість М. Рославця в контексті становлення музичного модернізму: навч. посіб. ; вид. 2-ге, допов. Луцьк, 2015. 208 с.
5. Костюк Н. Богослужбова творчість українських композиторів 30-х років ХХ століття: контекст і тенденції. Synergetic paradigm of Ukrainian choral culture : Collective monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021. Рр. 53–72.
6. Костюк Н. Національне як пріоритет у богослужбовій музичній культурі Західної України, європейської еміграції та північноамериканської діаспори. Х Міжнародний конгрес україністів. Мистецтвознавство. Культурологія. Збірник наукових статей (До 100-річчя Національної академії наук України). Київ, 2019. С. 215–232.
7. Пархоменко Л. Хорова творчість. Історія української музики : в 6 т. Т. 4 : 1917–1941. Київ : Наук. думка, 1992. С. 46–77.
8. Самотос-Баєрлє Н. Творчий шлях Миколи Колесси в контексті міжвоєнної доби (за «Спогадами» Миколи Колесси). Збірник наукових праць та матеріалів. Серія «Українська філологія: школи, постаті, проблеми». Вип.13. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. С. 625–636.
9. Тележинський М. Під увагу українським хорам. Діло. 1930. 7 січня. Ч. 1-2. С. 3–5.
10. Юнг К. О природе психе. Сборник. Пер. с англ. Москва : Рефл-бук; Киев : Ваклер, 2002. 414 с.