ІНТОНАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ФОРТЕПІАННОЇ ФАКТУРИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ВИКОНАВСЬКОГО МИСЛЕННЯ ПІАНІСТА: ЗМІСТ, СЛУХОВІ СТРАТЕГІЇ ТА ПРИЙОМИ

Olena Petrivna Burska

doi:10.31723/2524-0447-2022-34-1-14

Olena Petrivna Burska Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського http://orcid.org/0000-0001-9330-1299

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-34-1-14

Ключові слова: виконавський аналіз, інтонаційний аналіз, фортепіанна фактура, інтонаційна тканина музики, виконавське мислення, виконавська підготовка студентів

Анотація

Метою дослідження є обґрунтування змісту інтонаційного аналізу фортепіанної фактури як засобу розвитку виконавського мислення піаніста із визначенням слухових стратегій, прийомів та відповідних інтонаційно-аналітичних умінь, що становлять основу майстерності фортепіанного інтонування. Методологічною основою дослідження виступає феноменологічний підхід, за яким шляхом редукції, феноменологічного аналізу та дескрипції змісту інтонаційного виконавського мислення у «фонічному просторі» фортепіанної фактури авторка прагнула дослідити інтрамузичну природу його сутнісних складників, що піддається раціональному теоретичному обґрунтуванню. Наукова новизна дослідження. На основі апелювання до інтрамузичних чинників інтонаційних процесів у виконавській фактурі твору переведено в раціональну площину змістові основи інтонаційного мислення, що дозволило виокремити слухові стратегії, прийоми інтонаційного аналізу, методично важливі для формування виконавської майстерності піаніста, та визначити систему інтонаційно-аналітичних умінь, які забезпечують вихід на художній рівень виконання. Висновки. Фонічне середовище виконавської фактури музичного твору розглядається автором як об’єкт інтонаційного аналізу, а його предметом постає внутрішня смислотворча логіка тонових зв’язків у проєкції мелодико-гармонії та просторової тембро-динаміки як лінійної та глибинної координат інтонаційної тканини звукового образу. Сутнісними для фортепіанного інтонування в змісті виконавського інтонаційного аналізу виступають: мелодичні та гармонічні тонові зв’язки як семантично значущі; особливості «декламаційної» артикуляції мотивів у проєкції цілісної фактури; синтаксична структура мелодії і відповідних їй голосів/фрагментів фактури; інтрамузична логіка динамічного фразування. Вихід запропонованої у статті змістової спрямованості інтонаційного аналізу на відповідні інтонаційно-аналітичні вміння, які становлять основу майстерності виконавського інтонування, демонструє прямий зв’язок апелювання до інтрамузичних параметрів музики у дослідженні інтонаційної тканини твору із формуванням фахово важливих якостей мислення виконавця.

Посилання

1. Арановский М.Г. Синтаксическая структура мелодии. Исследование. Москва : Музыка, 1991. 320 с.
2. Арановский М.Г. Мышление, язык, семантика. Проблемы музыкального мышления. Москва, 1974. С. 90–123.
3. Арановский М.Г. Тезисы о музыкальной семантике. Музыкальный текст: структура и свойства. Москва, 1998. С. 315–345.
4. Арановский М. Мелодика С. Прокофьева: исследовательские очерки. Ленинград : Музыка, 1969. 231 с.
5. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Ленинград : Музыка, 1971. 376 с.
6. Бонфельд М.Ш Музыка: язык, речь, мышление. Санкт-Петербург : Композитор, 2006. 648 с.
7. Бояринцева А.А. Интонационный слух музыканта и формы его развития. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2014. Т. 20. С. 1486–1490. URL: http://e-koncept.ru/2014/54561.htm
8. Голиневич Н.А. Феноменология музыки Ганса Мерсмана. Вестник РГГУ. Серия «Философия. Социология. Искусствоведение». Вып. 13 (56). 2010. C. 103–114.
9. Давидов М.А. Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста (акордеоніста) : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вид. 3-тє, доповн. Київ : Муз. Україна, 2004. 300 с.
10. Дятлов Д.А. Исполнительская интерпретация фортепианной музыки : автореф. дис. … докт. искусств. : спец. : 17.00.02. Ростов-на-Дону, 2015. URL: http://cheloveknauka.com/ispolnitelskayainterpretatsiya-fortepiannoy-muzyki#ixzz5kP2sFoe9
11. Захаров Ю.К. Мелодия в контексте интонационного и линеарно-гармонического развертывания лада : автореф. дисс. ... докт. искусств. : 17.00.02 «Музыкальное искусство». Нижний Новгород, 2017. 50 с.
12. Захаров Ю.К. Теория Г. Шенкера в России. Человек и культура. 2016. № 2. С. 91–101. URL: https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=19008
13. Ивонина Л.Ф. К проблеме интертекстуальности звуковысотного мышления. Музыкальное образование в прошлом и настоящем. Историко-теоретические и методические аспекты : межвузовский сборник научных трудов. Москва : МГПУ, 2004. С. 24–35.
14. Имханицкий М.И. О сущности музыкальной артикуляции как степени весомости соотносимых звуков. Вестник Челябинской государственной академии культуры и искусств. 2015. № 2 (42). С. 107–112.
15. Катрич О. Музичне виконавство як інспіруючий чинник «інтонаційної атмосфери музичного твору». Наукова збірка Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. 2015. Вип. 35. С. 6–12.
16. Красильникова М.С. Интонационный анализ музыкальных произведений в общеобразовательной школе. Педагогика искусства. 2017. № 2. URL: http://www.art-education.ru/sites/default/files/journal_pdf/krasilnikova_96-103.pdf
17. Магницкая Т.Н. Принципы функционального взаимодействия голосов в полимелодической ткани струнных квартетов (к теории музыкальной фактуры) : дис. канд. искусств. : 17.00.02. Москва, 1979. URL: http://cheloveknauka.com/printsipy-funktsionalnogovzaimodeystviya-golosov-v-polimelodicheskoy-tkani-strunnyh-kvartetovk-teorii-muzykalnoy-faktur#ixzz5mkaqPdS8
18. Малинковская А.В. Фортепианное интонирование как музыкально-педагогическая и исполнительская проблема : автореферат дис. ... доктора педагогических наук : 13.00.02; 17.00.02. Рос. акад. музыки им. Гнесиных. Москва, 1995. 46 с.
19. Медушевский В. Интонационная форма музыки: исследование. Москва : Композитор, 1993. 262 с.
20. Мерло-Понти М. Око и дух / Пер. с фр., предисл. и коммент. А.В. Густыря. Москва : Искусство, 1992. 63 с.
21. Москаленко В.Г. Теоретический и методический аспекты музыкальной интерпретации : автореф. дис. докт. искусств. : 17.00.02. Киев, 1994. URL: http://cheloveknauka.com/teoreticheskiy-imetodicheskiy-aspekty-muzykalnoy-interpretatsii
22. Назайкинский Е.В. Звуковой мир музыки. Москва : Музыка, 1988. 254 с.
23. Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. Москва : Музыка, 1982. 319 с.
24. Папуш М.П. Онтологическая и методологическая роль концепции интонации в музыковедении. Альманах «Академические тетради». Вып. 13. Единая интонология. Москва, 2009. URL: http://www.independent-academy.net/science/tetradi/13/papush.html
25. Приходько В.И. Музыкальная фактура и исполнитель. Харьковский институт искусств им. И.П. Котляревского. Харьков : Фолио, 1997. 208 с.
26. Спіліоті О. Формування музично-інтонаційного мислення майбутніх учителів музики у процесі фахової підготовки : дис. канд. пед. наук : 13.00.02, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2012. 200 с.
27. Старчеус М.С. Слух музыканта: психолого-педагогические проблемы становления и совершенствования : автореф. дисс. …докт. пед. наук : 13.00.08. Москва : Моск. гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 2005. 59 с.
28. Суханцева В.К. Музыка как мир человека. От идеи вселенной – к философии музыки. Київ : Факт, 2000. 176 с.
29. Тараева Г.Р. Музыкально-речевые системы как объект теории музыкальной семантики. Мир науки, культуры, образования. № 1(32). 2012. С. 39–41.
30. Холопов Ю.Н. Переменные функции. Музыкальная энциклопедия. Москва : Советская энциклопедия, Советский композитор / Под ред. Ю.В. Келдыша. 1973–1982.
31. Холопова В.Н. Феномен музыки. Москва : Директ-Медиа, 2014. 378 с.
32. Эдуардова И.Б. Интонационный анализ как средство освоения историко-стилевых закономерностей музыкальных произведений студентами-музыкантами : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 : Москва, 2002 196 c.
33. Яворский Б. Строение музыкальной речи: материалы и заметки. Москва, 1908. 40 с.