ВОКАЛЬНО-СИМФОНІЧНА ПОЕМА «ЧЕРНЕЦЬ» МИХАЙЛА ВЕРИКІВСЬКОГО: КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТА ЖАНРОВИЙ ВИМІРИ

Володимир Анатолійович Тишков

doi:10.31723/2524-0447-2022-34-2-4

Володимир Анатолійович Тишков Національна музична академія України імені П. І. Чайковського https://orcid.org/0000-0002-9895-339X

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-34-2-4

Ключові слова: Михайло Вериківський, поема «Чернець», поезія Шевченка в музиці, вокально-симфонічна поема.

Анотація

Мета роботи: висвітлення культурно-історичних обставин формування задуму вокально-симфонічної поеми «Чернець» М. Вериківського в контексті загальних художніх пошуків композитора; виявлення жанрової специфіки твору. Методологія дослідження спирається на історико-типологічний та жанрово-стильовий методи аналізу, які дозволяють розв’язати комплекс питань, пов’язаних із усвідомленням художньої цінності й історичного значення твору М. Вериківського. Наукову новизну визначає дослідження поеми М. Вериківського «Чернець» в аспекті специфіки її культурно-історичних та жанрових характеристик. Вперше об’єктом вивчення постає масштабний вокально-симфонічний твір М. Вериківського як художньо-естетичне віддзеркалення особистості композитора і важливий етап у розширенні жанрової системи української музики ХХ ст. Висновки. Вериківський звертається до поезії великого Кобзаря у драматичні роки Другої світової війни і обирає складний за своєю драматургією твір, у якому переплітаються різні часові виміри, реальне та намріяне, історична правда та народні вільні перекази історичних подій. Композитор слідує за текстом Шевченка, цілком зосереджуючись на відтворенні образних, емоційних та смислових модуляцій в поемі. Попри очікування тогочасної ідеологічної цензури, Вериківський не відходить від філософського звучання тексту Кобзаря і психологічного трактування образу головного героя Семена Палія. Композитор тонко відчуває особливості поетичної структури першоджерела. Він обирає жанр вокально-симфонічної поеми, який надає можливість відверто звертатися до слухача від «я» головного персонажу і породжує певні асоціації із жанром думи. Показово, що контрастно-складову форму поеми Вериківського, як і композиційні особливості жанру думи, повністю визначає поетичний текст. Зміни в емоційному настрої головного героя тонко відображено в музиці у чергуванні контрастних розділів, які набувають кінематографічної виразності і рельєфності. Оркестрова тканина виконує функцію супроводу, демонструючи характерний для думи розподіл на сольний спів і його інструментальну підтримку. Композитор долає завершеність кожного розділу наскрізною хвилею зростання емоційної напруги до ключових слів в останніх тактах твору. Такі композиційні особливості наближають монолог ченця до великої оперної моносцени.

Посилання

1. Антонюк І. Ранні видання творів Михайла Вериківського у львівських збірках (до 115 роковин від дня народження). М. Вериківський в контексті української музичної культури та освіти (до 115-ї річниці з дня народження) : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Кременець, 2011. С. 18–24.
2. Антропова Т. Київські учні Болеслава Яворського : специфіка становлення композиторських індивідуальностей Пилипа Козицького та Михайла Вериківського на прикладі аналізу камерних творів 10–20-х років ХХ століття. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 112 : Композитори і музикознавці Київської консерваторії (1913–1922 роки) : зб. наук. ст. Київ, 2014. С. 96–123.
3. Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України. Історіо- й націософська парадигма. Київ : ВД «Києво-Могилянська академія», 2004. 180 с.
4. Бендасюк І. Михайло Вериківський : становлення творчої особистості. Михайло Вериківський у контексті української музичної культури та освіти : зб. наук. пр. до 120-ї річниці з дня народження. Кременець, 2016. С. 3–9.
5. Бентя Ю. В. Особовий фонд композитора Михайла Вериківського (з нових надходжень ЦДАМЛМ України). Архіви України. 2012. № 4. С. 76–87.
6. Бешлей М. Шевченківська тематика у творчості українських композиторів ХХ століття на прикладі творчості Михайла Вериківського. Михайло Вериківський у контексті української музичної культури та освіти : зб. наук. пр. до 120-ї річниці з дня народження. Кременець, 2016. С. 10–17.
7. Вальчук О. Фольклорні джерела композиторської творчості Михайла Вериківського. М. Вериківський в контексті української музичної культури та освіти (до 115-ї річниці з дня народження) : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Кременець, 2011. С. 31–38.
8. Вериківська І. Архів Михайла Вериківського. Михайло Іванович Вериківський : погляд з 90-х : зб. наук. ст. до 100-річного ювілею. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1997. С. 72–76.
9. Висоцька Ніла. Вериківський Михайло Іванович. Оксамит. Суспільство. Політика. Культура. 2016. 21 листопада. URL: https:// oksamyt.org/verikivskij-mikhajlo-ivanovich/ (дата звернення 23.10.2022)
10. Камінська К. Творчість Михайла Вериківського у контексті сучасних наукових досліджень. Актуальні питання мистецької педагогіки. 2014. Вип. 3. С. 46-52.
11. Кармазін А. Історико-культурні традиції Волині та їх вплив на формування композиторської особистості М. І. Вериківського. Музикознавчі студії інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 2012. Вип. 10. С. 359–368.
12. Кармазін А. Історія України у віддзеркаленні творчості Михайла Вериківського. Вісник Львівського університету. Серія : «Мистецтво». Львів, 2015. Вип. 16. Ч. 2. С. 12–19.
13. Кармазін А. Михайло Вериківський і Модест Мусоргський : історико-стильові паралелі творчості. Студії мистецтвознавчі : Театр. Музика. Кіно. Ч. I (29). Київ. 2010. С. 15–22.
14. Кармазін А. Національна історія в мистецьких образах як сутність композиторської творчості Михайла Вериківського : дис. на здобуття канд. … мистецтвознавства : спец. 17.00.03. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренко, 2021. 326 с.
15. Таранченко О. Художник з сучасним звукосприйманням (М. Вериківський в музикознавчих працях М. Грінченка). Михайло Іванович Вериківський : погляд з 90-х : зб. наук. ст. Київ, 1997. С. 59–64.
16. Торба О. Слово і музика в хоровому творі. Київське музикознавство : зб. наук. ст. / Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського ; Київський ін-т музики ім. Р. М. Глієра. Київ, 2004. Вип. 13. С. 201–213.
17. Щурат В. Замітки до поеми Т. Шевченка «Чернець». URL: https://zbruc.eu/node/90661 (дата звернення 23.10.2022).