СЕМАНТИЧНІ ЧИННИКИ ПРОГРАМНОСТІ У ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ ФЕРЕНЦА ЛІСТА

  • Ганна Володимирівна Яцула Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0001-9517-4633
Ключові слова: явище музичної програмності, фортепіанна семантика, естетична ідея кохання, фортепіанний цикл, фортепіанна творчість Ф. Ліста.

Анотація

Мета роботи – дослідити явище музичної програмності у фортепіанній творчості Ф. Ліста шляхом семантичного аналізу циклу ноктюрнів «Мрії кохання». Методологія роботи спирається на комплексне використання семантичного і текстологічного підходів, а також аналітичне поглиблення музикознавчого жанрово-стильового методу. Зокрема, на основі аналізу історичних передумов створення явища програмності виявляється авторське бачення творів, що відображує/переосмислює певні події у житті композитора; виокремлюються ключові семантичні показники програмності Ф. Ліста. Наукова новизна статті зумовлюється вивченням сутності та ролі музичної програмності в творчості Ференца Ліста. Визначаються основні позиції створення музичної фортепіанної програмності та їх вплив на інтерпретацію фортепіанних творів Ліста. Доводиться, що головна реалізація смислового змісту твору відбувається за допомогою конструктивно-логічного плану, який входить до фактурної програми і несе у собі як певне розуміння звукового матеріалу, так і чинники активізації образного мислення інтерпретатора. Як передумови музичної концепції розглядаються літературні джерела або вербальні елементи, програмні назви, що здатні сприяти інтерпретації музичного тексту й особливій спрямованості думок композитора. Висновки. Музична програмність відтворює індивідуальне відношення композитора до процесу музичної творчості, здатна виражати авторський спосіб художнього мислення через текстологічні особливості музичної композиції. Фортепіанна програмність Ф. Ліста базується на відтворенні естетичної ідеї кохання, що спроможна «програмувати» усталені музичні значення та формотворчі прийоми, знаходити образний резонанс у виконавських і слухацьких інтерпретаціях. Таким чином програмність виступає важливою складовою фортепіанної семантики, виявляючи її узагальнюючі типізовані та особистісно-індивідуалізовані (зокрема у творах Ф. Ліста) риси.

Посилання

1. Гизекинг В. Мысли художника : интуиция и точность как основа интерпретации. Совет. музыка. 1970.
2. Денисенко І. Є. Фактура як засіб реалізації програмного змісту у фортепіанній музиці (на прикладі циклів К. Дебюссі та М. Равеля) : дис. … канд. мистецтвознавства. Харків, 2010. 184 с.
3. Кияновская Л. А. Функции программности в восприятии программного произведения : автореф. дис. … канд. искусствоведения : 17.00.02. Л., 1985, 25 с.
4. Лист Ф. Избранные статьи. Москва : Государственное музыкальное издательство, 1959. 464 с.
5. Маркус С. А. История музыкальной эстетики. В 2-х томах. Том второй. М. : Музгиз, 1968 г. 688 с.
6. Мильштейн Я. Ф. Лист: В 2 т. Москва: Музыка, 1970; Т. 2., 73 с.
7. Соколов А. С. О роли звукового материала в системе музыкальных средств : автореф. дис .... канд. искусствоведения : 17.00.02. М., 1980. 16 с
8. Тюлин Ю.Н. Учение о музыкальной фактуре и мелодической фигурации. Музыкальная фактура : учеб. пособие. М. : Музыка, 1976. 165 с.
Опубліковано
2022-12-28
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА