РОДИННА ТА МИСТЕЦЬКА ГЕНЕАЛОГІЯ ІРИ МАЛАНЮК У КОНТЕКСТІ ЛЬВІВСЬКОЇ ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ШКОЛИ
Анотація
Мета дослідження в цілому – розгляд та оцінка вокально-виконавської творчості видатної української співачки Іри Маланюк у контексті української та європейської музичної культури ХХ століття. Мета даної статті – з’ясування деяких питань родинної та мистецької генеалогії співачки та різних ліній у генезисі Львівської вокально-виконавської школи. Як буде видно, родинна та мистецька генеалогії Іри Маланюк певним чином переплітаються. Методологія дослідження спирається на пошук архівних та інших джерел для встановлення фактів, які досліджуються за допомогою системно‑аналітичного та компаративного методів, а відтак перевіряються шляхом вивчення наукової літератури. Наукова новизна: працюючи над нашою темою, ми звернулися до австрійського архіву Іри Маланюк, інших приватних та державних українських архівів, а також до маловідомих чи призабутих публікацій. Аналіз знайдених фактів уможливив по-новому поставити деякі проблеми родинної та мистецької генеалогії Іри Маланюк, особливо проблему двох ліній у генезисі Львівської вокально-виконавської школи, що асоціюються з італійськими школами Франческо Ламперті та Фаусти Креспі, а також з іменами Валерія Висоцького та Соломії Крушельницької. Висновки. Встановлено генеалогію музичної династії Крушельницьких, до якої належали Соломія Крушельницька, Одарка Бандрівська, Мирослав Скорик та інші музиканти, зокрема й Іра Маланюк. Уточнено належність цієї династії до гілки Крушельницьких‑Лазаревичів, а не Крушельницьких‑Славниковичів чи Ставниковичів. Уточнено дати життя Фаусти Креспі – навчительки Соломії Крушельницької. Поставлено проблему артистичних та особистих стосунків між представниками різних гілок Львівської вокально‑виконавської школи, що асоціюються з іменами Франческо Ламперті та Фаусти Креспі, а на галицькому ґрунті – Валерія Висоцького та Соломії Крушельницької, та питання про їхню роль у генезисі Львівської вокальної школи й у творчій біографії Іри Маланюк.
Посилання
2. Барнич Я. Шкільний театр у Станіславові. Альманах Станиславівської землі / Ред-упор. Богдан Кравців. Нью-Йорк – Торонто – Мюнхен : Друкарня Петра Белея, 1975. ХV, 959 с. С. 592–594.
3. Жишкович М. Львівська вокальна школа другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття : дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 – музичне мистецтво ; Львівська державна музична академія ім. М.В. Лисенка. Львів, 2006. 246 с.
4. Казарцева Т. Каммерзенгерін Іра Маланюк: «Я українка з Галичини». Українська музика : Науковий часопис. Львів : 2017. № 4(26). С. 113–120.
5. Карась Г. Основні етапи розвитку музичної культури української діаспори. Вісник Прикарпатського університету : Мистецтвознавство. 2004. Вип. VI. Івано-Франківськ : Плай, 2004. С. 3–12.
6. Кирик О. Тонкощі взаємин Олександра Мишуги та Соломії Крушельницької. За вільну Україну плюс : Тижневик. Львів. № 15(843). 1.07.2021. С. 11.
7. Комаревич І. Психологічні та соціоісторичні компоненти музично-сценічної життєтворчості Соломії Крушельницької : дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 – музичне мистецтво ; Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка. Львів, 2016. 169 С.
8. Крамар Р. Ціна тріумфу: Що змусило примадонну Соломію Крушельницьку покинути сцену Великого театру у Варшаві? Українознавчий альманах / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Вип. 18. Київ, 2015. 258 с. С. 236–240.
9. Крушельницька Л. Рубали ліс… Спогади галичанки. 4‑те вид. Львів : Астролябія, 2018. 576 с.
10. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, вступи. Т. 2 / НАНУ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича ; упоряд., ред., пер. і прим. З. Штундер. Львів : Вид-во М. Коць, 2000. 816 с.
11. Маланюк І. Голос серця: Автобіографія співачки / Пер. з нім. Алла Ільницька. Львів : Видавництво Collegium musicum, 2001. 306 с.
12. Мухіна Л. Українське вокальне виконавство у контексті європейської оперно-вокальної культури кінця ХІХ – початку ХХ століття : дис. … доктора філософії : спец. 025 – музичне мистецтво ; Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми, 2021. 232 с.
13. Німилович О.; Філоненко Л. Виконавсько-педагогічні традиції у творчості славетних співачок Соломії Крушельницької й Ірини Маланюк. Молодь і ринок : Щомісячний наук.-пед. журнал / Дрогобицький держ. пед. ун-т. Дрогобич. 2013. № 9(104). С. 44–48.
14. Павлишин С. Історія однієї кар’єри. Львів, 1994.
15. Павлишин С. Історія однієї кар’єри. Львів : Ліга‑Прес, 2012. 190 с.
16. Пасічник Р. «Най там і громи б’ють на мене, я беруся за роботу!», або Як гартувався характер Соломії Крушельницької. 28.06.2017. URL: https://photo-lviv.in.ua/naj-tam-hromy-byut-namene- ya-berusya-za-robotu-abo-yak-hartuvavsya-harakter-solomijikrushelnytskoji/ (дата звернення: 15.02.2022).
17. Пасічник Р. Таємнича Фауста Креспі, або Про що мовчить музейна світлина. 18.10.2017. URL: https://photo-lviv.in.ua/ tajemnycha-fausta-krespi-abo-pro-scho-movchyt-muzejna-svitlyna/ (дата звернення: 15.02.2022).
18. Проців Л. Історія музичної педагогіки в Україні: феномен мистецьких династій. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : Науковий журнал / Київський ун-т ім. Бориса Гринченка. Київ. № 5. 2020. С. 16–23.
19. Соломія Крушельницька [: генеалогічне дерево]. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B 8%D1%81:268193 (дата звернення: 15.02.2022).
20. Старицький М. (Miro Scala). Автобіографічні нариси / За ред. Ігор Соневицький. Львів, 2000. 95 с.
21. Циганкова А. Львівська вокальна школа ХХ століття : Магістерська робота / Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2019. 65 с.
22. Шуляр О. Історія вокального мистецтва: У 2-х ч. / Ч. 1. Вид. 2‑ге. Івано-Франківськ : Вид‑во Прикарп. нац. ун‑ту ім. В. Стефаника, 2014. 391 с.; Ч. 2. Івано-Франківськ : Плай, 2012. 360 с. С. 335–336.
23. Bellincioni G. Scuola di canto di Gemma Bellincioni, ovvero il Belcanto nelle pieghe del Verismo. 2.02.1918. URL: http://belcantoitaliano. blogspot.com/2018/02/scuola-di-canto-di-gemma-bellincioni.html (дата звернення: 15.02.2022).
24. Boniecki A. Herbarz polski. Cz. 1 : Wiadomosci historycznogenealogiczne o rodach szlacheckich. T. 12. Warzsawa : Gebethner i Wolff, 1908. 400 s.
25. Malaniuk I. Stimme des Herzens: Autobiographie einer Sängerin. Wien : Ibera Verlag, 1998. 255 S.
26. Różycka S.; Karaś H. Królowa światowej opery rodem ze Stanisławowa. Kurier Galicyjski (Warszawa). Nr. 2(318). 1-14.02.2019. S. 19–20.